Педагогічний музей України

ПЕДАГОГІ́ЧНИЙ МУЗЕ́Й УКРАЇ́НИ Заснований 1983 у Києві. Попередниками вважають Педагогічний музей управлі­н­ня Київського на­вчального округу (діяв у Києві 1901—19, від 1912 — у спеціально зведеній будівлі по вул. Володимирська, № 57, де роз­ташований і нині) та республіканські (від 1948 — по­стійнодіючі) педагогічні ви­ставки. Від 1992 під­порядкований НАПНУ. Основний фонд налічує понад 36 тисяч одиниць зберіга­н­ня. Архівна група — рукописні та друковані джерела («Збірка трактатів з філософії, історії та гео­графії», Венеція, 1477; «Статут Литовський», Краків, 1570; «Фразеологічна антологія», Рим, 1598; «Октоїх осьмигласний», К., 1768 та ін.). Також зберігаються періодичні педагогічні ви­да­н­ня, на­вчальна документація (плани, роз­клади, кон­спекти занять, правила для учнів, ате­стати, від­знаки вчителів і учнів тощо), фото діячів освіти, шкільних інтерʼєрів (від 1885), на­вчальне прила­д­дя, технічні засоби на­вча­н­ня, особисті речі, прижит­тєві ви­да­н­ня, рукописи ві­домих педагогів і психологів (Т. Лубенця, О. Астряба, Т. Бугайко, О. Мазуркевича, І. Соколянського та ін.). Першу чергу стаціонарної екс­позиції музею від­крито 1987 (висвітлює історію освіти і педагогічної думки України від найдавніших часів до середини 20 ст.). У ви­ставковій залі екс­понують тимчасові всеукраїнські та між­народні ви­ставки («Шкільний музей: ретро­спектива і сьогоде­н­ня», 2013; «Шляхи освіти словʼянських народів», 2019 тощо). Результати досліджень фондів публікують у музейних видавничих серіях — «Бібліофонд Педагогічного музею» (6 випусків) та «Педагогічні републікації» (10 випусків). Спів­робітники беруть участь у Між­народному симпозіумі музеїв історії освіти та колекцій шкільної історії. Перший директор — В. Чумак (до 1993), нині — О. Міхно (від 2013).