Пеленський Йосип Гаврилович

Визначення і загальна характеристика

ПЕЛЕ́НСЬКИЙ Йосип Гаврилович (31. 12. 1879, м. Комарно, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 29. 11. 1957, Львів) — історик, археолог, мистецтвознавець. Дійсний член НТШ (1917). У 1904 закінчив Яґеллонський університет у Кракові (нині Польща), де 1907 здобув докторат з філософії у галузі мистецтва. 1909–12 навчався у Краківській академії мистецтв. Від 1904 (з перервами) учителював у гімназіях Галичини. 1908 брав участь у розкопках Десятинної церкви і церкви Спаса на Берестові в Києві, 1909 і 1911 проводив розкопки літописного м. Галич у с. Крилос (нині Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл.). 1909–14 і 1919 — доцент кафедри історії мистецтва Університету св. Володимира у Києві; 1917 — член консерваційного (реставраційного) відділу при Галицькому намісництві; 1919–20 — в. о. професора Українського університету в м. Кам’янець-Подільський (нині Хмельницької обл.); 1922–25 — професор Українського таємного університету у Львові; водночас — заступник голови Комісії НТШ з історії мистецтва; від 1940 — викладач Львівського університету; від 1945 — старший науковий співробітник Львівського відділення Інституту археології АН УРСР; 1951–52 — старший науковий співробітник Інституту суспільних наук АН УРСР (Львів). Досліджував історію дерев’яної архітектури та пам’яток давнього Галича, Львова і візантійського мистецтва. Автор низки популярних і публіцистичних дописів про історичні пам’ятки Києва та Львова, а також декількох наукових монографій, що залишилися у рукописах.

Завантажити статтю