Пергаменщик Олексій Вікторович
ПЕРГА́МЕНЩИК Олексій Вікторович (11. 02. 1978, м. Миргород Полтавської обл.) — скульптор. Член НСХУ (1999). Від 1991 навчався в художній студії школи Cantell у м. Саутгемптон (Велика Британія), від 1992 — на факультеті живопису та скульптури Кентського університету (шт. Огайо, США; керівник — професор Тайрелл). Закінчив Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (Київ, 2001; майстерня В. Чепелика), асистентуру скульптурного (викладач В. Чепелик) та аспірантуру архітектурного (викладач О. Сєдак; обидві — 2004) факультетів. Від 2023 — викладач скульптури та різьблення на камені Київської академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну. П. розвиває та вдосконалює авторську техніку різьблення в камені (граніті, мармурі тощо) без використання перехідної гіпсової моделі, практикуючи вільне висікання з цільного блоку каменя різних порід подекуди до 90% маси. Велику увагу приділяє історичній тематиці, особливо акцентуючи на минулому України. Засновник творчої майстерні «Пергамос» у Києві (2000), де створюють скульптури та предмети декору для парків, резиденцій, готелів і бізнес-центрів. Долучився до побудови вертолітного комплексу «Парковий» (2013), реконструкції будинку МЗС України (2018). Автор та розробник барельєфа тризуба на щиті монумента «Батьківщина-мати» (2023; усі — Київ). Учасник багатьох виставок та симпозіумів зі скульптури в Україні та за кордоном. Від 2023 — секретар НСХУ з питань скульптури й молодіжної політики.
Додаткові відомості
- Основні твори
- скульптури — «Русалка на хвилях» (1998), «Настала ніч» (1999), «Той, що чує» (2000), «Святослав» (2001), низка скульптур в Успенському соборі Києво-Печерської лаври (2018); пам’ятники — мариністу Р. Судковському в м. Очаків (Миколаївський р-н Миколаївської обл., 2001), князяю Святославу на Пейзажній алеї в Києві (2004), П. Чубинському (2020) та князю Борису (2021) у м. Бориспіль (Київська обл.).
Рекомендована література
- Олексій Пергаменщик: «Тризуба росіяни бояться більше, ніж чорти ладану» // Світ. 2023. № 29–30.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
