Перекопські рів і вал

Визначення і загальна характеристика

ПЕРЕКО́ПСЬКІ РІВ І ВАЛ  — старовинна лінія укріплень на Перекопському перешийку, призначена для захисту Криму від вторгнення з півночі; архітектурно-археологічна й історична пам’ятка. Відома також як Турецький вал. Рів (довжина 9,5 км, глибина до 10 м, ширина до 20 м) тягнеться від Перекопської затоки Чорного моря до затоки Сиваш Азовського моря, паралельно із його південної сторони — вал. На південь від П. р. і в. простежено трасу т. зв. Малого Перекопського рову, походження й призначення якого не з’ясовано. Ймовірно, укріплення споруджено наприкінці 3 — у 2 ст. до н. е. для захисту Пізньоскіфського царства від сарматів, згодом їх тривалий час не використовували. Поновлені у 15–16 ст. правителями Кримського ханату, починаючи з Менглі-Ґерея I. У 16–17 ст. вздовж валу спорудили башти й бастіони, схили рову обличкували каменем. Рів продовжили по дну Сиваша до Литовського півострова й далі — вздовж північного узбережжя останнього. На Литовському півострові рів був доповнений валом із 2-ма бастіонами. Центральним пунктом перекопських укріплень стала фортеця Ор-Капи (Перекоп), поруч із нею у валу влаштовано браму — в’їзд до Криму. П. р. і в. втратили своє воєнно-стратегічне значення після анексії Криму Російською імперією, однак у 20 ст. їх багато разів використовували як зручний рубіж оборони під час воєнних дій 1918–20 і 2-ї світової війни. Майже завжди стороні, що наступала, вдавалося подолати ворожу оборону на Перекопському перешийку і зайти до Криму. Так, у квітні 1918 тут успішно наступали німецькі війська проти радянських, у квітні 1919 — радянські війська проти денікінців, у листопаді 1920 — радянські війська проти врангелівців, у вересні 1941 — німецькі війська проти радянських військ, у квітні 1944 — радянські війська проти німецьких військ. Найбільш відомим із перелічених епізодів є штурм Перекопу, який здійснили 8–9 листопада 1920 частини Червоної армії під командуванням М. Фрунзе. Цю подію широко використовували у радянській пропаганді й деякою мірою міфологізували. У наш час П. р. і в. добре виражені на місцевості. З елементів старої фортифікації найкраще збереглися бастіони на західному і східному кінцях валу, а також доти часів 2-ї світової війни. Біля місць, де лінію укріплень перетинають залізниця й шосе, встановлено пам’ятники над братськими могилами радянських воїнів.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю