Розмір шрифту

A

Перекопські рів і вал

ПЕРЕКО́ПСЬКІ РІВ І ВАЛ  — старовинна лінія укріплень на Перекопському перешийку, призначена для захисту Криму від вторгнення з півночі; архітектурно-археологічна й історична пам’ятка. Відома також як Турецький вал. Рів (довжина 9,5 км, глибина до 10 м, ширина до 20 м) тягнеться від Перекопської затоки Чорного моря до затоки Сиваш Азовського моря, паралельно із його південної сторони — вал. На південь від П. р. і в. простежено трасу т. зв. Малого Перекопського рову, походження й призначення якого не з’ясовано. Ймовірно, укріплення споруджено наприкінці 3 — у 2 ст. до н. е. для захисту Пізньоскіфського царства від сарматів, згодом їх тривалий час не використовували. Поновлені у 15–16 ст. правителями Кримського ханату, починаючи з Менглі-Ґерея I. У 16–17 ст. вздовж валу спорудили башти й бастіони, схили рову обличкували каменем. Рів продовжили по дну Сиваша до Литовського півострова й далі — вздовж північного узбережжя останнього. На Литовському півострові рів був доповнений валом із 2-ма бастіонами. Центральним пунктом перекопських укріплень стала фортеця Ор-Капи (Перекоп), поруч із нею у валу влаштовано браму — в’їзд до Криму. П. р. і в. втратили своє воєнно-стратегічне значення після анексії Криму Російською імперією, однак у 20 ст. їх багато разів використовували як зручний рубіж оборони під час воєнних дій 1918–20 і 2-ї світової війни. Майже завжди стороні, що наступала, вдавалося подолати ворожу оборону на Перекопському перешийку і зайти до Криму. Так, у квітні 1918 тут успішно наступали німецькі війська проти радянських, у квітні 1919 — радянські війська проти денікінців, у листопаді 1920 — радянські війська проти врангелівців, у вересні 1941 — німецькі війська проти радянських військ, у квітні 1944 — радянські війська проти німецьких військ. Найбільш відомим із перелічених епізодів є штурм Перекопу, який здійснили 8–9 листопада 1920 частини Червоної армії під командуванням М. Фрунзе. Цю подію широко використовували у радянській пропаганді й деякою мірою міфологізували. У наш час П. р. і в. добре виражені на місцевості. З елементів старої фортифікації найкраще збереглися бастіони на західному і східному кінцях валу, а також доти часів 2-ї світової війни. Біля місць, де лінію укріплень перетинають залізниця й шосе, встановлено пам’ятники над братськими могилами радянських воїнів.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
стаття має лише електронну версію
Дата опублікування статті онлайн:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
880992
Вплив статті на популяризацію знань:
42
Бібліографічний опис:

Перекопські рів і вал / Д. Я. Вортман // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-880992.

Perekopski riv i val / D. Ya. Vortman // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-880992.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору
Перекопські рів і вал Енциклопедія сучасної України