Розмір шрифту

A

Підгорецький благовіщенський монастир ЧСВВ

ПІД­ГОРЕ́ЦЬКИЙ БЛАГОВІ́ЩЕНСЬКИЙ МОНАСТИ́Р ЧСВВ Роз­ташований по­близу с. Під­гірці Золочівського р-ну Львівської обл. (колишній хутір Пліснесько, звідси й інша назва — Пліснеський Благовіщенський монастир). За церковною легендою, заснований 1180 княжною Оленою Всеволодівною (яку не можна одно­значно ототожнити з якоюсь історичною особою), проте документально ві­домий лише від 17 ст. На думку деяких дослідників, про виникне­н­ня монастиря ще у давньоруський час свідчать виявлені під час роз­копок рештки 4-х храмів, датованих різними періодами: в ур­очищі Оленин Парк (12—13 ст.), в ур­очищі Середгоро­д­дя (13—14 ст.), на території сучасного монастирського кладовища (15—17 ст.), нав­проти сучасної монастирської дзвіниці (17—18 ст.). На­прикінці 16 ст. біля старовин­ної церкви почали оселятися ченці-пустельники, 1659—63 заснований православний монастир, першим ігуменом якого став виходець із Манявського скиту І. Го­стиславський. Найві­домішим з його на­ступників був П. Ломиковський (став ігуменом до 1687, помер 1729). У 1694 до монастиря із с. Голубиця (нині Золочівського р-ну) пере­несено чудотворну ікону Богородиці (коронована 1754). У 1700 обитель разом із усією Львівською єпархією пере­йшла в унію, після 1739 — до Руської конгрегації (провінції) ЧСВВ. Ченцем монастиря 1796—1800 був проповід­ник і поет Ю. Добриловський. Збереглися літопис монастиря (охоплює події 1583—1729) і монастирський помʼяник (роз­початий 1710), в який 1861 внесено Т. Шевченка. 1946 закритий радянською владою, у його спорудах містився туберкульозний санаторій. У церкві службу правили до 1960. Монастир від­роджено 1990—91. Станом на початок 18 ст. тут було кілька деревʼяних церков (Благовіще­н­ня Пресвятої Богородиці, Усікнове­н­ня глави Іоан­на Хрестителя, св. Онуфрія) і старовин­на (ймовірно, мурована) Спасо-Преображенська церква, ро­зі­брана 1706. Після пожежі 1726, до 1750 споруджено мурований храм св. Онуфрія, що зберігся до нашого часу. Це барокова споруда базилікального типу, із 3-ма нефами та 1 куполом. Цін­ним мистецьким витвором є іконостас, виконаний за проектом П. Гіжицького (1754). Із пів­нічного заходу до церкви прилягає будинок келій (1771—86; архітектор Венцлавський).

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
стаття має лише електронну версію
Дата опублікування статті онлайн:
Тематичний розділ сайту:
Святині
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
881024
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
62
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 3
  • середня позиція у результатах пошуку: 10
  • переходи на сторінку: 2
  • частка переходів (для позиції 10):
Бібліографічний опис:

Підгорецький благовіщенський монастир ЧСВВ / Д. Я. Вортман // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-881024.

Pidhoretskyi blahovishchenskyi monastyr ChSVV / D. Ya. Vortman // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-881024.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору