Підгорецький благовіщенський монастир ЧСВВ
ПІДГОРЕ́ЦЬКИЙ БЛАГОВІ́ЩЕНСЬКИЙ МОНАСТИ́Р ЧСВВ Розташований поблизу с. Підгірці Золочівського р-ну Львівської обл. (колишній хутір Пліснесько, звідси й інша назва — Пліснеський Благовіщенський монастир). За церковною легендою, заснований 1180 княжною Оленою Всеволодівною (яку не можна однозначно ототожнити з якоюсь історичною особою), проте документально відомий лише від 17 ст. На думку деяких дослідників, про виникнення монастиря ще у давньоруський час свідчать виявлені під час розкопок рештки 4-х храмів, датованих різними періодами: в урочищі Оленин Парк (12–13 ст.), в урочищі Середгороддя (13–14 ст.), на території сучасного монастирського кладовища (15–17 ст.), навпроти сучасної монастирської дзвіниці (17–18 ст.). Наприкінці 16 ст. біля старовинної церкви почали оселятися ченці-пустельники, 1659–63 заснований православний монастир, першим ігуменом якого став виходець із Манявського скиту І. Гостиславський. Найвідомішим з його наступників був П. Ломиковський (став ігуменом до 1687, помер 1729). У 1694 до монастиря із с. Голубиця (нині Золочівського р-ну) перенесено чудотворну ікону Богородиці (коронована 1754). У 1700 обитель разом із усією Львівською єпархією перейшла в унію, після 1739 — до Руської конгрегації (провінції) ЧСВВ. Ченцем монастиря 1796–1800 був проповідник і поет Ю. Добриловський. Збереглися літопис монастиря (охоплює події 1583–1729) і монастирський пом’яник (розпочатий 1710), в який 1861 внесено Т. Шевченка. 1946 закритий радянською владою, у його спорудах містився туберкульозний санаторій. У церкві службу правили до 1960. Монастир відроджено 1990–91. Станом на початок 18 ст. тут було кілька дерев’яних церков (Благовіщення Пресвятої Богородиці, Усікновення глави Іоанна Хрестителя, св. Онуфрія) і старовинна (ймовірно, мурована) Спасо-Преображенська церква, розібрана 1706. Після пожежі 1726, до 1750 споруджено мурований храм св. Онуфрія, що зберігся до нашого часу. Це барокова споруда базилікального типу, із 3-ма нефами та 1 куполом. Цінним мистецьким витвором є іконостас, виконаний за проектом П. Гіжицького (1754). Із північного заходу до церкви прилягає будинок келій (1771–86; архітектор Венцлавський).
Рекомендована література
- Barącz. Monaster oo. Bazylianów w Podhorcach // Przegląd bibliograficzno-archeologiczny. Т. 1. Warszawa, 1881;
- Летопись Подгорецкого монастыря // Киевская старина. 1890. Т. 30;
- Чобіт Д. Підгірці — історико-архітектурна перлина України. Броди, 1998;
- Мудрий С. По василіанських монастирях Галичини // Галицька брама. 1999. № 1–2.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
