Покрови Богородиці Церква (Фастів)
Визначення і загальна характеристика
ПОКРО́ВИ БОГОРО́ДИЦІ ЦЕ́РКВА — пам’ятка народної дерев’яної архітектури. Збудована 1779–81 у м. Фастів (нині Київської обл.) на місці зруйнованого давнього храму, спорудженого, за переказами, на початку 18 ст. на кошти полковника С. Палія (звідси й інша назва церкви — Палієва). 1862 відремонтовано дзвіницю, до самої церкви із заходу прибудовано ґанок. Внаслідок перебудови 1902 вона значною мірою втратила первісні форми. У 1930-х рр. церкву закрили, в роки 2-ї світової війни і до 1959 її використовували за призначенням, а потім знову закрили. Споруда почала занепадати, у середині 1960-х рр. упав центральний верх. Для відбудови церкви було виділено 40 тис. карбованців, роботи виконували фахівці Львівської реставраційної майстерні. 1975–77 пам’ятку відреставровано: у первісному вигляді відновлено конструкцію зрубів та перекриттів, довкола церкви влаштовано опасання у вигляді відкритої аркадної галереї, верхи й дахи покриті ґонтом. 1990 перед Великоднем відновлено богослужіння. Будівля церкви поєднує давні форми українського храмотворення (квадрати у плануванні, площинне компонування першого залому) з формотворенням 18 ст., що знаходить прояв у пружних криволінійних поверхнях 2-го залому. Цілісність компонування, єдність і гармонія форм, неповторність архітектурного образу, що відтворює досягнення церковного будівництва козацької доби, надають цій споруді значення визначної пам’ятки українського дерев’яного зодчества, шедевру національної архітектури.