Покрови Богородиці Церква (Фастів)

ПОКРО́ВИ БОГОРО́ДИЦІ ЦЕ́РКВА — памʼятка народної деревʼяної архітектури. Збудована 1779—81 у м. Фастів (нині Київської обл.) на місці зруйнованого давнього храму, спорудженого, за пере­казами, на початку 18 ст. на кошти полковника С. Палія (звідси й інша назва церкви — Палієва). 1862 від­ремонтовано дзвіницю, до самої церкви із заходу прибудовано ґанок. Внаслідок пере­будови 1902 вона значною мірою втратила первісні форми. У 1930-х рр. церкву закрили, в роки 2-ї світової війни і до 1959 її використовували за при­значе­н­ням, а потім знову закрили. Споруда почала занепадати, у середині 1960-х рр. упав центральний верх. Для від­будови церкви було виділено 40 тис. карбованців, роботи виконували фахівці Львівської ре­ставраційної майстерні. 1975—77 памʼятку від­ре­ставровано: у первісному ви­гляді від­новлено кон­струкцію зрубів та пере­крит­тів, довкола церкви влаштовано опаса­н­ня у ви­гляді від­критої аркадної галереї, верхи й дахи покриті ґонтом. 1990 перед Великоднем від­новлено богослужі­н­ня. Будівля церкви по­єд­нує давні форми українського храмотворе­н­ня (квадрати у плануван­ні, площин­не компонува­н­ня першого залому) з формотворе­н­ням 18 ст., що знаходить прояв у пружних криволінійних поверх­нях 2-го залому. Цілісність компонува­н­ня, єд­ність і гармонія форм, непо­вторність архітектурного образу, що від­творює досягне­н­ня церковного будівництва козацької доби, надають цій споруді значе­н­ня ви­значної памʼятки українського деревʼяного зодчества, шедевру національної архітектури.