Покрови Богородиці Церква (Ромни)
ПОКРО́ВИ БОГОРО́ДИЦІ ЦЕ́РКВА — пам’ятка народної дерев’яної архітектури. Збудована 1764–70 у м. Ромни (нині Сумської обл.) на кошти П. Калнишевського та Д. Чорного, одна з найвиразніших храмових споруд козацького Бароко. При вступі у храм відкривалися висотою до парусів усі бані, об’єднані арками-вирізами. Суворість внутрішнього простору різко контрастувала з пишним 4-ярусним золоченим іконостасом. Як відзначають мистецтвознавці, це був один із найцікавіших іконостасів доби Рококо. Його райські врата прикрашала унікальна плоскорізьба на тему Благовіщення. Всю композицію врат увінчував рельєф української 5-верхої церкви. На різьблених консолях іконостаса вище намісних ікон були розміщені дерев’яні поліхромні скульптури євангелістів, виконані у народному стилі з виразними бароковими елементами. 1827–30 здійснено капітальний ремонт церкви, під час якого дубові стендари замінено цегляним підмурком. Пам’ятку досліджували М. Макаренко (1902, 1907), Л. Падалка (1905), С. Таранушенко (1920-і рр.), її замалював О. Сластіон. На поч. 20 ст. поблизу дерев’яної церкви споруджено однойменну муровану: відповідно до тогочасної традиції, стару церкву потрібно було знести. Однак завдяки публікаціям М. Макаренка у санкт-петербурзьких журналах, церква була широко відомою як видатна пам’ятка архітектури, тому Імператорська археологічна комісія винесла ухвалу про необхідність її збереження. Це рішення підтримали Полтавський церковно-археологічний комітет, єпархіальний церковний музей і полтавський архієпископ Іоанн (Смирнов). Завдяки його сприянню 1907 зруб церкви розібрали на окремі бруси, перевезли до Полтави і склали у первісному вигляді на території архієрейської резиденції, де вона знову стала діючою. Це був перший в Україні приклад наукової музеєфікації пам’ятки народної дерев’яної архітектури. Після відступу німецької армії з Полтави 1943 церкву спалено.
Рекомендована література
- Макаренко Н. Памятники украинского искусства ХVIII века // Зодчий. 1908. № 24;
- Логвин Г. Н. По Україні: Стародавні мистецькі пам’ятки. К., 1968;
- Таранушенко С. А. Монументальна дерев’яна архітектура Лівобережної України. К., 1976;
- Вечерський В. В. Українські дерев’яні храми. К., 2007.
Завантажити статтю
