ПОЛОТНЮ́К Ярема Євгенович (02. 07. 1935, м. Коломия, нині Івано-Франківської обл. — 22. 08. 2012, Львів) — іраніст, арабіст, пере­кладач. Син Ірини Вільде, батько Я. Полотнюк, онук Д. Макогона. Закінчив Львівський політехнічний ін­ститут (1958), сходо­знавчий факультет Ленін­градського університету (нині Санкт-Петербург, 1967). Працював на виробництві (1958–62). У 1950-х рр. само­стійно ви­вчив арабську і перську мови. Читав факультативні курси із цих мов у Львівському університеті, після їхнього згорта­н­ня пере­йшов у Ін­ститут су­спільних наук АН УРСР (Львів). У 1960–80-х рр. спів­працював із сходо­знавчими ін­ституціями СРСР. Від початку 1990-х рр. — у Музеї історії релігії (Львів). 1992 від­новив факультативне викла­да­н­ня перської та арабської мов, 1997 ініціював від­кри­т­тя кафедри сходо­знавства у Львівському університеті, де й викладав сучасну і класичну перську мови, перську калі­графію, арабську мову, історію перської літератури, вступ до історії Ірану, Афгані­стану та середньоазійських країн. Досліджував перську мову та літературу, індійський фарсі, культуру арабо- та персо-мусульманського світу. Спів­працював з єврейськими і татарськими культурно-просвітницькими товариствами. Подарував бібліотеці Львівського університету понад 40 східних рукописів.