Прохаска Антоній
ПРОХА́СКА Антоній (23. 03. 1852, с. Малі Заліщики, нині Заліщики Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 23. 09. 1930, Львів) — історик, архівіст. Доктор історії (1877), дійсний член Польської АН (1928). Почесний доктор Львівського університету (1912), почесний член Польського історичного товариства (1924). Від 1863 навчався у гімназії отців-василіян у м. Бучач (нині Чортківського р-ну), гімназії імені Франца-Йосифа у Львові, 1870–75– у Львівському та Віденському університетах. Відтоді працював у архівах Відня, м. Кьоніґсберґ (нині Калініград, РФ), Санкт-Петербурга, Москви. 1878–1929 — архіваріус і керівник Львівського архіву. Наукові дослідження: історія Польщі і Литви 14–17 ст., зокрема приєднання Галичини, Кревська унія 1385, боротьба з тевтонським орденом, історія міст і містечок. Редактор томів 16–24 монументального зібрання джерел «Acta grodzkie і ziemskie» (1894–1931), листування великого князя литовського Вітовта Кейстутовича («Codex epistolaris Vitoldi Magni Ducis Lithuaniae 1376–1430», Cracowiae, 1882), документів шляхетських сеймиків та ін.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Ostatnie lata Witolda. Kraków, 1882; W sprawie zajęcia Rusi przez Kazimierza Wielkiego // Kwartalnik Historyczny. 1892. № 5; Podole lennem Korony. 1352–1430. Kraków, 1895; Król Wladysław Jagiełło. T. 1–2. Kraków, 1908; Dzieje Witolda Wielkiego księcie Litwy. Wilno, 1914; Historija miasta Stryja. Lwów, 1926; Hetman Stanisław Zółkiewski. Warszawa, 1927.
Рекомендована література
- H. Polaczkówna. Dr Antoni Prochaska, kustos Archiwum Ziemskiego we Lwowie // Archeon. 1930. T. 8;
- Złota księga historiografii lwowskiej XIX і XX wieku. Rzeszów, 2007.