Зоріна Лариса Георгіївна
ЗО́РІНА Лариса Георгіївна (25. 09. 1960, с. Інгулець Устинівського р-ну, нині у межах с. Олександрівка Кропивницького р-ну Кіровоградської обл.) — майстриня художньої вишивки, графік. Заслужений майстер народної творчості України (2011). Член НСМНМУ (2011). Закінчила Кіровоградський педагогічний університет (нині Кропивницький, 2003). Мистецтву навчалася у батька та брата. Учасниця районних, обласних, всеукраїнських мистецьких виставок від кінця 1990-х рр. Персональні — у Кіровограді (1990, 1997–98, 2001, 2005, 2008, 2010), смт Новгородка (нині Кропивницького р-ну, 2000, 2003, 2007, 2009). Від 1996 за власними ескізами вишиває картини у техніці художньої гладі. Окремі графічні роботи зберігаються в Новгородському історичному та Кіровоградському художньому музеях.
Додаткові відомості
- Основні твори
- графіка — «Щедрівники», «Дозвольте калину кусати», «На вулиці скрипка грає», «Великдень» (усі — початок 1990-х рр.), «Народний календар» (1992), «Вечорниці», «На Юрову росу» (обидва — кінець 1990-х рр.), «Ой на горі цигани стояли» (2000); ілюстрації до посібника з народознавства «Грайлик» О. Попова (1997), збірки українських народних казок «Казки Єлисаветградщини» (1999), віршів для дітей «Капелюшок для киці» Л. Баранової (2003); вишивка — «Несе Галя воду», «Да куди їдеш, Явтуше?» (обидва — 1996), «Русальний Великдень» (1997), «Козак Мамай» (1998), «Автопортрет» (1999); серії — «Квіти України» (2000), «Гопак» (2001), «Сватання» (2002), «Українська мадонна», «Купальська ніч» (обидва — 2003), «Там, де Ятрань круто в’ється» (2006), «Біля корчми» (2007), «Українське весілля» (2008), «Сім’я вечеря коло хати» (2009), «Троїсті музики» (2010), «Ласкаво просимо», «Сорочинський ярмарок» (обидва –2011).
Рекомендована література
- Куманський Б. Чарівна голка Лариси Зоріної // Хобі. 2006. № 10–12;
- Українське народне малярство: Альбом-каталог. К., 2011.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
