Павлов Юрій Павлович
ПА́ВЛОВ Юрій Павлович (25. 07. 1935, с. Кіпешино Новосибірської обл., РФ — 08. 10. 2019, Дніпро) — скульптор. Заслужений художник України (2009). Член НСХУ (1970). Закінчив Харківський художньо-промисловий інститут (1965; викл. М. Рябінін, В. Сизиков). Від 1947 — у Дніпропетровську (нині Дніпро). Учасник обласних та всеукраїнських (від 1965) мистецьких виставок. Персональна — у Дніпропетровську (2015). Його тематичні композиції вирізняються поетичністю образної характеристики та своєрідністю пластичної лексики («Монтажники і сонце», 1974; «Материнство», 1979; «Юність», «Сорок перший рік», обидві — 1985). У станковій скульптурі створив портретну галерею виразних образів сучасників («Мати», 1967; «Учителька Н. Гультяєва», 1975). Найбільш вагомий здобуток П. в галузі монументального мистецтва. Його пам’ятники та меморіальні дошки встановлено в містах України (на Дніпропетровщині — понад 20), Білорусі, РФ. Деякі твори П. зберігаються в Дніпровському художньому музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- рельєфи на пілонах моста через Дніпро (1967), скульптури — «Лев» у парку імені Т. Шевченка (1972), декоративний фонтан «Муза Талія» (1974, Дніпропетровський театр опери та балету), на фасаді Музично-драматичного театру імені Т. Шевченка (1978–79), «Козацьке поло» у Дніпропетровську (2008); меморіальні комплекси — на Жовтневій (нині Соборна) площі в Дніпропетровську (1968–70), «Дніпровський плацдарм» у с. Військове (Солонянського, нині Дніпровського р-ну Дніпропетровської обл., 1985), «Острів сліз» у Мінську (1996, співавт.); меморіальна дошка Д. Кедріну (1985); пам’ятники — студентам технікуму залізничного транспорту, що загинули, захищаючи Дніпропетровськ у роки 2-ї світової війни (1988), воїнам-інтернаціоналістам у Дніпропетровську (1989), Мінську (1993), Могильові (Білорусь, 2002).
Рекомендована література
- Бокун В. Дорога скульптора к выставке // Днепров. правда. 1969, 12 июля;
- Десятирик В. Думки у камені і бронзі // Зоря. 1969, 23 лип.;
- Тверская Л. Монументальных дел мастер // Днепров. правда. 1972, 15 нояб.;
- Художники Дніпропетровщини: Альбом. Дн., 2004.
Фотоілюстрації
. 2002.jpg "Ю. Павлов. Каплиця-пам’ятник воїнам-інтернаціоналістам (вигляд із середини). 2002")
Інформація про статтю
Л. В. Тверська- Авторські права:
- Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
- Дата останньої редакції статті:
- груд. 2023
- Том ЕСУ:
- стаття має лише електронну версію
- Дата опублікування статті онлайн:
- груд. 2023
- Тематичний розділ сайту:
- Людина
- Ключове слово:
- скульптор
- EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
- 881194
- Вплив статті на популяризацію знань:
-
- Бібліографічний опис:
-
Павлов Юрій Павлович / Л. В. Тверська // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-881194.
Pavlov Yurii Pavlovych / L. V. Tverska // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-881194.
Людина 
