Петровська Людмила Борисівна
ПЕТРО́ВСЬКА Людмила Борисівна (19. 10. 1956, Київ) — скульпторка. Сестра В. Атаманчука. Лауреат Міжнародного конкурсу дизайну монет (2010, 2014, м. Осака, Японія). Членкиня НСХУ (2008). Закінчила Київський художній інститут (1981; майстерня В. Бородая). Стажувалася в Ленінградській академії мистецтв (нині Санкт-Петербург, 1991). Від 1981 — викладач скульптури, рисунку, композиції в Київському художньому ліцеї. Працює в галузі станкової, монументальної скульптури, медальєрного мистецтва. Створює переважно з бронзи, граніту, мармуру, кераміки портрети, композиції, декоративну пластику, рельєфи. У творах відображає минуле й сьогодення України. Авторка статуеток (бронза, позолота) для Ґран-Прі міжнародних кулінарних конкурсів «Міжнародний контрактовий ярмарок» (Київ, 2000–07). Учасниця всеукраїнських мистецьких виставок (2002, 2004–07, 2021). Персональна — у Києві (2008; разом з дочкою О. Тонконог).
Додаткові відомості
- Основні твори
- станкова скульптура — «Олекса Новаківський» (1981), «Портрет дитини» (1982), «Русалка» (1991), «Танцівниця» (1997), «Діана» (1999), «Прогулянка» (2000), «Ранок», «Мезальянс» (обидві — 2001), «Купальниця» (2002), «Материнство», «Марічка», «Прима», «Зимова казка» (усі — 2003), «Шекспірівська дама», «Очікування» (обидві — 2004), «Показ мод», «Відпочинок» (обидві — 2005), «Йога», «Ніч перед Різдвом» (обидві — 2006), «Свято на Чернігівщині» (2007), «Весілля на Буковині» (2012), «Єгипетські мотиви» (2015); пам’ятники — філософу В. Шинкаруку та його дружині (2002–03), Д. Баркалову (2003), О. Баркалову, лікарю М. Паливоді (обидва — 2005), Л. Баркаловій (2019), Ю. Темнику (2008–09), Дашкевичам, біологу Г. Мацуці та його дружині О. Рожмановій (обидва — 2018; усі пам’ятники — Київ, співавт.); меморіальна дошка О. Кошицю в м. Богуслав Київської обл. (2009); дизайн монет — «Українська пісня» (2012), «М. Гоголь» (2014; усі — співавт.).
Рекомендована література
- Ламонова О. Барви літа // Культура. 2008, 25 черв.