Попов Микола Миколайович
ПОПО́В Микола Миколайович (24 12(05. 01). 1891, м. Кутаїсі, нині Грузія — 10. 02. 1938, Москва) — партійний діяч, історик. Навчався у Харківському (1908) і Московському (1910) університетах. 1906 вступив до РСДРП(м), 1908 очолював її міський комітет у Харкові. 1911 заарештований і висланий в Іркутську губ. (Росія), 1917 повернувся до Харкова. 1919 перейшов до КП(б)У. 1921–22 — відповідальний секретар Харківського губкому ЦК КП(б)У; від 1922 — співробітник, 1925–28 — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу ЦК КП(б)У; 1920–21 і 1926–28 — редактор партійної г. «Комуніст»; 1924–26 — ректор Інституту марксизму ЦК КП(б)У; 1926–27 — член ЦК КПЗУ; 1929–33 — член редколегії г. «Правда»; від 1933 — директор Інституту Маркса–Леніна–Енгельса при ЦК КП(б)У. Від травня 1937 — член політбюро, 3-й секретар ЦК КП(б)У. 17 червня 1937 заарештований, 8 лютого 1938 за звинуваченням в участі у контрреволюційній терористичній організації засуджений до розстрілу. Реабілітований 1956.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Жизнь Ленина и ленинизм. Москва, 1924 (співавт.); Мелкобуржуазные антисоветские партии. Москва, 1924; Национальная политика Советской власти. Москва, 1924 (українською мовою — Х., 1926; 1930; 1931); Очерки истории Российской Коммунистической партии (Большевиков). Москва, 1925 (16 видань російською мовою, переклади нім., франц., англ. мовами); Українізація партії — бойове гасло // Комуніст. 1927, 6 черв.; Нариси історії Комуністичної партії (більшовиків) України. Х., 1928; Октябрь на Украине // Историк-большевик. 1934. № 1.
Рекомендована література
- Мешков О., Діброва С. Партійний діяч, вчений-історик: (До 90-річчя з дня народження М. М. Попова) // Український історичний журнал. 1981. № 1;
- Євселевський Л. І. На чолі всеукраїнської редакції (М. М. Попов) // Репресоване краєзнавство (20–30-ті роки). К., 1991.
Завантажити статтю
Людина 
.jpg)
