Прикарпатський національний університет iмені В. Стефaникa

Визначення і загальна характеристика

ПPИКAPПА́ТСЬКИЙ НАЦІОНА́ЛЬНИЙ УНIВЕPСИТЕ́Т iмені В. Стефaникa Заснований 1940 у Станіславі (нині Івано-Франківськ) як учительський iн­ститут. 1992 пере­йменований у Прикарпатський університет імені В. Стефаника, 2004 отримав статус національного. У складі Університету функціонують 12 факультетів (педагогічний, філології, туризму, природничи наук, історії, політології і між­народних від­носин, економічний, психології, математики та інформатики, фізичного вихова­н­ня і спорту, іноземних мов, фізико-технічний, управлі­н­ня), 3 ін­ститути (На­вчально-науковий ін­ститут мистецтв, На­вчально-науковий юридичний ін­ститут, Коломийський на­вчально-науковий ін­ститут), Івано-Франківський фаховий коледж, а також Між­народний науковий центр «Обсерваторія» (г. Піп Іван, Чорногірський хребет, Карпати), Центр ін­новаційних освітніх технологій «PNU-Ecosystem», Науковий парк «Прикарпатський університет», Проєктно-освітній центр «Агенти змін», Регіональний акселератор стартапів, Дендрологічний парк імені З. Павлика, Ботанічний сад, музей, спортивно-оздоровчий комплекс «Смерічка», стадіон «Наука», спортивний комплекс «Олімп». На­вчальний процес забезпечують 78 кафедр, на яких працюють 916 науково-педагогічних працівників. Серед них — 175 докторів наук, професорів та 550 кандидатів наук, доцентів. За всіма напрямами та спеціальностями в Університеті (з урахува­н­ням коледжу) вищу освіту здобувають 17 176 студентів, на­вчаються 770 аспірантів, 21 докторант. Вагомий внесок у роз­виток закладу зробили В. Гpaбовецький, I. Климишин, М. Стельмaхович, Д. Фpеїк та iн. У ВНЗі сформовано 19 наукових шкіл: української мови в її структурно-системних та функціональних виявах; внутрішньої форми слова та актуальних про­блем лінгвістики текс­ту; прикарпатський осередок практичної компаративістики; семантики і структури текс­ту; фізико-хімічних про­блем тонкоплівкового матеріало­знавства; магнетизму і нанотехнологій; етно­історична; прикарпатська історична; прикарпатська історико-політологічна; фізичної культури, фізичного вихова­н­ня різних груп населе­н­ня; гірського лісо­знавства та біо­індикації; нелінійного функціонального аналізу; професійної під­готовки у закладі вищої освіти та забезпече­н­ня її якості; етновиховного простору сучасних закладів освіти в умовах глобалізації; роз­витку теорії і практики національної освіти й вихова­н­ня в Галичині; прикарпатська цивілістична; політики у сфері боротьби зі злочин­ністю; еколого-правових досліджень; біо­хімічної адаптації. Перший директор — Ф. Плотницький (до 1941), від 2012 ректор — І. Цепенда.

В. М. Якубів

Завантажити статтю