Путята Тетяна Василівна
ПУТЯ́ТА Тетяна Василівна (04(17). 12. 1905, Київ — 27. 06. 1998, там само) — фахівець у галузі механіки. Кандидат фізико-математичних наук (1948), професор (1965). Державні нагороди СРСР. Премії Київського політехнічного інституту (1974, 1986; за підручники з теоретичної механіки). Закінчила Київські університет (1925) та фізико-хіміко-математичний інститут (1931). Учениця Д. Ґраве. Працювала у Київському політехнічному інституті (1930–1988): завідувач (1962–77), професор (від 1977) кафедри теоретичної механіки. Наукові дослідження: теоретична аеродинаміка, математична, теоретична й аналітична механіка, філософські проблеми механіки. Разом із Б. Фрадліним підготувала низку видань з історії механіки, зокрема «Михайло Васильович Остроградський» (1951), «Діяльність видатних механіків на Україні» (1952), «Очерки развития некоторых фундаментальных проблем механики» (1964; усі — Київ), «Александр Петрович Котельников» (1968), «Ярослав Иванович Грдина» (1970), «Юрий Дмитриевич Соколов» (1984; усі — Москва).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Елементи векторного числення в застосуванні до механіки. 1937; Методика решения задач по статике. 1940; Методика розв’язування задач з теоретичної механіки. 1956; Курс теоретической механики. 1957; 1973; Теоретическая механика: Учеб. 1963; 1985; Элементы гидроаэродинамики: Лекции. 1977; Прикладная механика: Учеб. 1977 (усі — Київ, співавт.).