Сапіро Володимир Саулович
САПІ́РО Володимир Саулович (12. 11. 1937, м. Сталіно, нині Донецьк — 05. 10. 1995, там само) — фахівець у галузі металургії. Син С. Сапіро. Доктор технічних наук (1991), професор (1992). Закінчив Сталінський політехнічний інститут (1960), де 1973–95 й працював (нині Донецький технічний університет): від 1991 — професор кафедри електрометалургії сталі та феросплавів, водночас від 1992 — декан металургійного факультету. 1960–64 — на Макіївському металургійному заводі; 1964–70 — у Донецькій філії інституту «Діпросталь». Сформував наукові основи принципово нового методу рафінування рідкого металу через оброблення його монолітним вуглецем; забезпечив реалізацію цього методу в мартенівському, киснево-конверторному й електропічному виробництвах. Брав участь у створенні ливарно-прокатних комплексів як основи реконструкції та розвитку металургії України.
Додаткові відомості
- Основні праці
- О кинетических особенностях раскисления стали при обработке ее монолитным углеродом // Тепло- и массообмен в ваннах сталеплавил. агрегатов. Москва, 1985; Применение монолитного углеродистого материала для рафинирования стали в ковше // Сталь. 1987. № 2; Улучшение качества поверхности и внутренней структуры слитка кипящей стали // Там само. № 4; Причины отрицательных отклонений фактических концентраций кислорода от равновесных при окислении углерода в сталеплавильной ванне // Изв. вузов. Сер. Черная металлургия. 1989. № 3; Основные задачи подготовки кислородно-конвертерного цеха ОАО «ЕМЗ» к работе в составе литейно-прокатного комплекса // Металл и литье Украины. 1996. № 6 (усі — співавт.).
Рекомендована література
- Зборщик М. П., Овчаренко Т. І. Відомі вчені Донецького національного технічного університету. Д., 2002.
Завантажити статтю
Людина 
