Митнік Ірена
МИ́ТНІК Ірена (Mytnik Irena; 30. 01. 1965, м. Краснистав Люблінського воєводства, Польща) — польський славіст. Доктор габілітований (2011), професор (2021). Закінчила Варшавський університет (1990) й докторантуру при ньому (1997), дворічні післядипломні студії біблієзнавства теологічного факультету Університету кардинала С. Вишинського (Варшава, 2020). Від 1990 працює на кафедрі україністики Варшавського університету: завідувач заочних україністичних студій (1999–2010), завідувач (2011–19), професор (від 2019) кафедри україністики. Головний редактор часопису «Studia Ucrainica Varsoviensia» (2013–20). Експерт Міністерства освіти та науки Польщі з оцінки підручників з української мови для учнів шкіл української національної меншини в Польщі (від 2020). Рецензент наукових студій та проєктів учених Польщі й України (від 2011), а також полоністичних та україністичних дидактичних програм університетів України та Хорватії (2021, 2023). Ініціатор та співорганізатор угоди «Про співпрацю між Варшавським і Вроцлавським університетами та Львівським національним університетом імені Івана Франка» (2021), що координує науково-дидактичні проєкти в галузі україністики. Керівник та співвиконавець міжнародних наукових проєктів «Мова, культура, суспільство» (від 2015) й «Ономастичні зустрічі. Дослідження ономастики польсько-східнослов’янського пограниччя» (від 2020), у межах виконання яких проводять однойменні циклічні наукові конференції та міжвузівські лінгвістичні семінари; результати досліджень публікують у колективних монографіях: «Мова в суспільстві: семантика, синтактика, прагматика» (т. 1 — Варшава; Л.; Мюнхен, 2019; т. 2 — Варшава; Л.; Вроцлав, 2022). Наукова діяльність: польська та українська історична ономастика; питання історії розвитку української мови в Галичині (1-а пол. 19 ст.); діалекти польсько-українського пограниччя; соціолінгвістика; лексикологія; двомовна (польсько-українська, польсько-російська, польсько-англійська) лексикографія; загальна та фахова глоттодидактика; питання християнської духовності.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Antroponimia Wołynia w XVI–XVIII w. Warszawa, 2010; Polsko-ukraiński słownik tematyczny. Warszawa, 2010 (співавт.); Imiennictwo ziemi chełmskiej w XVI–XVII wieku. Warszawa, 2017; Warszawa; Lublin, 2019; Słownik historyczno-etymologiczny antroponimów ziemi chełmskiej XVI–XVII wieku. Warszawa, 2017; Warszawa; Lublin 2022; System onimiczny dawnej ziemi chełmskiej jako wyznacznik ukraińskiej tożsamości narodowej // Slavia Orientalis. 2020. Т. 69, zesz. 3; The way of love in the spirituality of Sacré Coeur and the example of the message of Jezus passed to sister Jozefa Menéndez // The Soul in the Axiosphere from an Intercultural Perspective. Cambridge, 2020; Z problematyki nauczania ukraińskiego języka prawa w środowisku polskojęzycznym: synonimia i ekwiwalencja międzyjęzykowa // Roczniki Humanistyczne. 2021. Т. 69, zesz. 10.
Рекомендована література
- 65-lecie Katedry Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego. Warszawa, 2018;
- Шульгач В. Słownik historyczno-etymologiczny antroponimów ziemi chełmskiej XVI–XVII wieku, Katedra Ukrainistyki UW, Warszawa 2017 // Студії з ономастики та етимології 2017–2018. К., 2018;
- T. Kosmeda, D. Janczura. Mytnik І. Imiennictwo ziemi chełmskiej w XVI–XVII wieku. Warszawa, 2017 // Onomastica, 2019. Т. 63;
- Купчинська З. Цілісне дослідження антропонімії Холмщини ХVІ–ХVІІ ст. // Вісн. Львів. ун-ту. 2019. Вип. 71, ч. 2.
Завантажити статтю
Людина 
