Пилипенко Наталія Петрівна
Визначення і загальна характеристика
ПИЛИПЕ́НКО Наталія Петрівна (26. 08. 1898, Чернігів — 27. 10. 1973, Нью-Йорк) — актриса, режисер. Учениця Леся Курбаса. Дружина О. Ходимчука, мати Діми. Закінчила Чернігівську гімназію (1919). Відтоді (до 1934) працювала у Першому театрі Української Радянської Республіки імені Т. Шевченка (Київ), театрах «Кийдрамте», «Березіль» (Київ, згодом Харків). 1944 виїхала до Німеччини. Від 1945 — у Парижі. Працювала режисером самодіяльного театру. Завдяки П. українська громада в Парижі побачила вистави: «Гайдамаки» за Т. Шевченком, «Гетьман Дорошенко» Л. Старицької-Черняхівської, «Мина Мазайло», уривки з «Патетичної сонати» М. Куліша, «Пересаджені квіти» Діми. Згодом виїхала до США. Підтримувала творчі стосунки з О. Добровольською, Й. Гірняком. Написала книгу «Життя в театрі» (Нью-Йорк, 1968).
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Наталя Павлівна («Брехня» В. Винниченка), Черниця («Гайдамаки» за Т. Шевченком), Мірандоліна (однойменна вистава К. Ґольдоні), Василина («На перші гулі» С. Васильченка), Марися, Аполлінарія, Мазайлиха («Мартин Боруля», «Народний Малахій», «Мина Мазайло» М. Куліша), Лимериха («За двома зайцями» М. Старицького), Санітарка («Платон Кречет» О. Корнійчука), Маріке («Огні Іванової ночі» Г. Зудермана), Дружина, Капіталістка («Джиммі Гіґґінс» Е. Сінклера); у кіно — Дячиха («Вендета», 1924, режисер Лесь Курбас, Одеська кінофабрика Всеукраїнського фотокіноуправління).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
