Пламеницька Євгенія Михайлівна
ПЛАМЕНИ́ЦЬКА Євгенія Михайлівна (26. 12. 1927, Харків — 16. 03. 1994, Київ) — архітектор-реставратор. Дружина Анатолія, мати Ольги Пламеницьких. Член НСАУ (1957). Закінчила архітектурний факультет Київського художнього інституту (1952). Працювала 1952—53 в інституті «Укрдіпроводбавовна»; 1953—64 — у Республіканських спеціальних науково-реставраційних виробничих майстернях; 1964—71, 1993—94 — у НДІ теорії та історії архітектури і містобудування; 1971—91 — завідувач науково-дослідного реставраційного відділу інституту «Укрпроєктреставрація» (усі — Київ); 1992—93 — в інституті «Укрзахідпроєктреставрація» (Львів). П. є чільним представником української школи реставрації. Обстежила та зафіксувала понад 500 архітектурних памʼяток Західної України, Криму та Києва. Основна науково-реставраційна діяльність повʼязана з дослідженням і відродженням архітектурної спадщини м. Камʼянець-Подільський Хмельницької обл. 1963—85 була керівником архітектурно-археологічних досліджень памʼяток архітектури Старого міста, в результаті яких виявлено давньоруські укріплення Старого замку (1963—69) і домонгольську житлову забудову (1979—81) Польського ринку. Вперше у 1970-х рр. порушила проблему регенерації історичного міського середовища Камʼянця-Подільського. Серед реалізованих проєктів реставрації: Микільська шпитальна церква та Ковнірівський корпус Києво-Печерської лаври (1955—63), замок у смт Олесько Буського (нині Золочівського) р-ну Львівської обл. (1963—66, 1970—75), Свято-Покровські церкви в селах Сутківці (1974, 1989—92, 2007—09) та Шарівка (1977) Ярмолинецького (нині Хмельницького) р-ну Хмельницької обл.; у Камʼянці-Подільському — комплекс укріплень руської (1959—60) та польської (1962, 1964, 1969, 1978) брам, міська брама (1961—62), слюсарська (1962), кушнірська (1962, 1982) та казематна (1963) башти, напівбашта на замковому мосту (1966—68), башта на Броді (1976), південні міські мури (1968—72), каземат «Лабораторія» (1978), пільний міст (1980), костел кляштору францисканців (1960—61), Свято-Петропавлівська церква (1970—72), будинок вірменського священика (1972—77), житлові будинки на Польському ринку (1980—81), вірменська криниця (1993); у Старому Камʼянець-Подільському замку — башти денна (1961), Мала Західна (1966—71), Рожанка (1968, 1973, 1982), папська (1972—73), лянцкоронська (1973), Нова Східна (1974), ружицька, тенчинська (обидві — 1982), Мала Південна (1985), східні та південні мури (1966—67, 1976), південна батарея (1974—76), південні передмостові мури з підземною галереєю (1979—82), мури нижньої північної тераси (1978), підзамкової брами (1980). Наукові дослідження присвячені історії та археології Поділля, методиці реставрації памʼяток та регенерації історичної урбаністики. У серпні 2022 вулицю Черняховського у Камʼянці-Подільському перейменовано на честь Євгенії та Ольги Пламеницьких.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Кам’янець-Подільський: історико-архітектурний нарис. 1968 (співавт.); Про час заснування Кам’янець-Подільського замку-фортеці. 1969; Фортечний міст Кам’янця-Подільського: хронологічна і типологічна атрибуція. 1995; Дослідження і реставрація архітектурної спадщини Кам’янця-Подільського. 1996 (усі — Київ).