Пламеницька Ольга Анатоліївна

ПЛАМЕНИ́ЦЬКА Ольга Анатоліївна (02. 06. 1956, Київ — 15. 02. 2022, там само) — архітектор-ре­ставратор, історик архітектури. Дочка Анатолія та Євгенії Пламеницьких. Кандидат архітектури (2008). Член НСАУ (1988). Премія в галузі архітектури та містобудува­н­ня імені В. Моргилевського (1999), між­народна премія в галузі ревалоризації памʼяток імені Я. Захватовича (2001, Польща). Закінчила архітектурний факультет Київського художнього ін­ституту (1980). Працювала 1984—2006 у НДІ теорії та історії архітектури і містобудува­н­ня: від 1990 — завідувач від­ділу про­блем ре­ставрації памʼяток архітектури; водночас 1997—98 — головний архітектор Державного науково-технологічного центру консервації та ре­ставрації памʼяток; 2006—07 — начальник від­ділу науково-методичного забезпече­н­ня ре­ставраційних робіт Міністерства регіонального роз­витку і будівництва України; 2007—17 — доцент кафедри теорії, історії архітектури та синтезу мистецтв Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури та професор кафедри основ архітектури і архітектурного проєктува­н­ня Київського університету будівництва і архітектури; водночас 2015—19 — директор Українського державного ін­ституту культурної спадщини Міністерства культури України; 2019—21 — професор кафедри дизайну інтерʼєру Національного авіаційного університету (усі — Київ); від 2021 — професор кафедри інформаційних технологій проєктува­н­ня та дизайну Державного університету «Одеська політехніка». Наукові дослідже­н­ня: середньовічна архітектура Західної України та Поді­л­ля, фортифікаційне мистецтво Поді­л­ля доби Середньовіч­чя та ран­ньомодерного часу, архітектура, містобудува­н­ня та фортифікації м. Камʼянець-Подільський Хмельницької обл. Спів­автор дако-римської гіпотези про заснува­н­ня Камʼянця-Подільського. Обстежила сотні памʼяток архітектури й містобудува­н­ня Києва, Хмельницької, Тернопільської, Волинської, Він­ницької, Житомирської, Сумської областей, АР Крим. Виконала понад 50 науково-дослідних, науково-методичних і проєктних роз­робок як науковий керівник, від­повід­альний виконавець та головний архітектор проєкту. Авторка історико-архітектурних опорних планів і проєктів зон охорони Камʼянця-Подільського (1987, 2005, 2010), с. Сутківці Ярмолинецького (нині Хмельницького) р-ну Хмельницької обл., концепції містобудівної регенерації Старого міста (1990), проєктів регенерації середмістя Старого міста (1991—94), Пер­спективної про­грами консерваційно-ре­ставраційних робіт комплексу Старого і Нового замків та замкового мосту (2000) в Камʼянці-Подільському. Серед реалізованих проєктів ре­ставрації — замок (1980) і Свято-Покровська церква (2007—09) у с. Сутківці; замковий міст (2001), башти Нова Західна, денна, ласька, комен­дантська № 2, чорна, пів­нічні оборон­ні мури, пів­нічна батарея (усі — 2003—09), келії монастиря францисканців (2007—08), польська брама (надбрамна башта, барбакан, 2009) у Камʼянці-Подільському. Здійснювала функції екс­перта від України в межах про­грами Ради Європи зі збереже­н­ня архітектурно-містобудівної спадщини країн Східної Європи у м. Краків (Польща, 1993) та м. Салоніки (Греція, 1996). Брала участь у роз­роблен­ні проєкту Закону України «Про збереже­н­ня архітектурної та містобудівної спадщини» та була спів­авторкою Державних будівельних норм «Ре­ставраційні, консерваційні та ремонтні роботи на памʼятках культурної спадщини» (2004). Виконувала акварельні твори. У серпні 2022 вулицю Черняховського у Камʼянці-Подільському пере­йменовано на честь Євгенії та Ольги Пламеницьких.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю