Пламеницька Ольга Анатоліївна

ПЛАМЕНИ́ЦЬКА Ольга Анатоліївна (02. 06. 1956, Київ — 15. 02. 2022, там само) — архітектор-реставратор, історик архітектури. Дочка Анатолія та Євгенії Пламеницьких. Кандидат архітектури (2008). Член НСАУ (1988). Премія в галузі архітектури та містобудування імені В. Моргилевського (1999), міжнародна премія в галузі ревалоризації пам’яток імені Я. Захватовича (2001, Польща). Закінчила архітектурний факультет Київського художнього інституту (1980). Працювала 1984–2006 у НДІ теорії та історії архітектури і містобудування: від 1990 — завідувач відділу проблем реставрації пам’яток архітектури; водночас 1997–98 — головний архітектор Державного науково-технологічного центру консервації та реставрації пам’яток; 2006–07 — начальник відділу науково-методичного забезпечення реставраційних робіт Міністерства регіонального розвитку і будівництва України; 2007–17 — доцент кафедри теорії, історії архітектури та синтезу мистецтв Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури та професор кафедри основ архітектури і архітектурного проєктування Київського університету будівництва і архітектури; водночас 2015–19 — директор Українського державного інституту культурної спадщини Міністерства культури України; 2019–21 — професор кафедри дизайну інтер’єру Національного авіаційного університету (усі — Київ); від 2021 — професор кафедри інформаційних технологій проєктування та дизайну Державного університету «Одеська політехніка». Наукові дослідження: середньовічна архітектура Західної України та Поділля, фортифікаційне мистецтво Поділля доби Середньовіччя та ранньомодерного часу, архітектура, містобудування та фортифікації м. Кам’янець-Подільський Хмельницької обл. Співавтор дако-римської гіпотези про заснування Кам’янця-Подільського. Обстежила сотні пам’яток архітектури й містобудування Києва, Хмельницької, Тернопільської, Волинської, Вінницької, Житомирської, Сумської областей, АР Крим. Виконала понад 50 науково-дослідних, науково-методичних і проєктних розробок як науковий керівник, відповідальний виконавець та головний архітектор проєкту. Авторка історико-архітектурних опорних планів і проєктів зон охорони Кам’янця-Подільського (1987, 2005, 2010), с. Сутківці Ярмолинецького (нині Хмельницького) р-ну Хмельницької обл., концепції містобудівної регенерації Старого міста (1990), проєктів регенерації середмістя Старого міста (1991–94), Перспективної програми консерваційно-реставраційних робіт комплексу Старого і Нового замків та замкового мосту (2000) в Кам’янці-Подільському. Серед реалізованих проєктів реставрації — замок (1980) і Свято-Покровська церква (2007–09) у с. Сутківці; замковий міст (2001), башти Нова Західна, денна, ласька, комендантська № 2, чорна, північні оборонні мури, північна батарея (усі — 2003–09), келії монастиря францисканців (2007–08), польська брама (надбрамна башта, барбакан, 2009) у Кам’янці-Подільському. Здійснювала функції експерта від України в межах програми Ради Європи зі збереження архітектурно-містобудівної спадщини країн Східної Європи у м. Краків (Польща, 1993) та м. Салоніки (Греція, 1996). Брала участь у розробленні проєкту Закону України «Про збереження архітектурної та містобудівної спадщини» та була співавторкою Державних будівельних норм «Реставраційні, консерваційні та ремонтні роботи на пам’ятках культурної спадщини» (2004). Виконувала акварельні твори. У серпні 2022 вулицю Черняховського у Кам’янці-Подільському перейменовано на честь Євгенії та Ольги Пламеницьких.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю