Пономаренко Яків Матвійович

ПОНОМАРЕ́НКО Яків Матвійович (1875, Одеса — 06. 11. 1926, там само) — архітектор. Навчався в рисувальній школі Одеського товариства витончених мистецтв, закінчив Санкт-Петербурзьку академію мистецтв (1901). Працював архітектором в Одесі; водночас від 1907 до початку 1920-х рр. — в Одеському художньому училищі: від 1919 — керівник майстерні. Деякий час був віце-президентом Одеського товариства витончених мистецтв; від 1910 — членом Одеського відділення інженерного технічного товариства. На початку 1920-х рр. заарештований. Помер в ув’язненні. Застосовував стильові форми декоративного та раннього модерну, започаткував на Півдні України вживання модернізованих форм українського національного зодчества. Серед реалізованих проєктів в Одесі — прибуткові будинки Сегаля на вулиці Гаванна, № 11 (кін. 19 ст.), Гелеловича на вулиці Базарна, № 33 (1900), Вургафта на розі вулиць Кузнецька, № 54 та Успенська, № 72 (1902), особняк С. Реміх на вулиці Єлизаветинська, № 10 (бл. 1900), житловий будинок на розі вулиць Єлизаветинська, № 2 і Кінна (1901), міська публічна бібліотека на вулиці Пастера, № 13 (1905–07, автор конструкції — П., фасадів — Ф. Нестурх), майстерні художнього училища на вулиці Преображенська, № 14 (1909–10, співавтор П. Клейн), житлові комплекси для Товариства будинкоспіввласників на розі вулиць Пантелеймонівська та Канатна (1912–13, консультанти Ф. Нестурх і В. Прохаска, не зберігся), на вулиці Пироговська, № 3 (1912–13) та № 5 (1914).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю