Попельський Леон

ПОПЄ́ЛЬСЬКИЙ Леон (Popielski Leon; 11. 03. 1866, с. Соснічани, нині Свєнтокшиського воєводства, Польща — 08. 10. 1920, Львів) — польський фізіолог, фармаколог. Доктор медицини (1896), професор (1904). Закінчив фізико-математичний факультет Університету (1888) та Військово-медичну академію (1894) у Санкт-Петербурзі. Стажувався в Австрії та Німеччині. Працював науковим співробітником Інституту експериментальної медицини (1894–97); прозектором кафедри фізіології Військово-медичної академії (1898–1900); водночас — у Жіночому інституті (1899–1900; усі — Санкт-Петербург); керівником хіміко-бактеріологічної лабораторії Московського військового шпиталю (1901–03). Брав участь у ліквідації епідемії тифу й холери в Маньчжурії (1904–05). Очолював кафедру фармакології та фармакогнозії (1905–20), був деканом медичного факультету (1909–10) Львівського університету. Вивчав фізіологію травлення, зокрема функціонування та іннервацію травних залоз, секрецію травних ферментів; вплив алкоголю на організм людини; фармакологію системи кровообігу, а саме роль адреналіну в регуляції артеріального тиску, вплив пептону на серцеву діяльність. Співавтор гуморальної концепції у механізмах контролю секреторних процесів травної системи. Відкрив біологічно активну субстанцію, яку назвав вазодилятином, що дало змогу описати дію гістаміну, довів вплив останнього на виділення шлункового соку.

Рекомендована література

1. Зіменковський Б. С., Ґжеґоцький М. Р., Луцик О. Д. Професори Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: 1784–2006. Л., 2006.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю