Постолан Мирослав Данилович

ПОСТОЛА́Н Мирослав Данилович (14. 10. 1949, м. Чирк, Вельс, Велика Британія) — бандурист, лірник, спів­ак (бас, другий тенор), педагог, культурний діяч. 1970— 90 спів­ав у Великій Британії в Пластовому хорі під керівництвом Я. Бабуняка, у хорах «Гомін», «Булава» (керівник П. Гунька), «Дні­про» (керівник С. Мороз). Засновник і художній керівник фольклорно-інструментальних колективів «Село» і «Мале село» (обидва — м. Нот­тінґем). 1992 гастролював в Україні, ви­ступав у Тернополі із колективами «Село», «Мале село», «Дні­про». Пропагував не тільки сольний, але й ансамблевий вид бандурного виконавства. Тривалий час ви­ступав у концертах з видатним спів­аком і бандуристом В. Луцівим, який 1985 створив тріо бандуристів з братами Мирославом та Михайлом П. Також понад 20 р. грав у дуеті з братом Михайлом. Досконало опанував концертну хроматичну бандуру «Львівʼянка», на якій виконував оригінальні інструментальні твори та пере­клади (Скерцо В. Кухти, «Пливе човен» С. Баштана, «Чи я в лузі не калина була» В. Заремби). На бандурі харківського взірця кон­струкції майстра В. Гляда виконував кобзарський репертуар («Козачок», «Горлиця», «Козацький тропак» З. Штокалка, «Човен хитається» Р. Купчинського) та власні композиції (інструментальні — «Бережанський замок», «Ангели з Чорнобиля», «Ми перші, що їздили на конях»; вокально-інструментальні — «Ой гиля, гиля», «Ходить Маруся», «Тече вода каламутна», «Ой у полі вітер виє», «Ой чиє ж то поле»). На лірі виконав низку творів на слова Т. Шевченка («Зоре моя вечірняя», «Сирітка»), українську народну пісню «Женчичок-бренчичок» та колядки. У репертуарі пере­важає музика танцювального характеру. Від 2003 мешкає у с. Жуків (нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл.). На­вчає місцевих дітей грі на бандурі харківського взірця, основним при­йомам та способам гри на інструменті, композиції (ім­провізації). Колекціонує стародавні музичні інструменти, раритетні та сучасні аудіозаписи кобзарського виконавства.

Завантажити статтю