Права соціологія

ПРА́ВА СОЦІОЛО́ГІЯ — галузь соціології, що досліджує, як су­спільство формує право, яке, у свою чергу, — соціальну поведінку та від­повід­ні структури. На від­міну від суто юридичних теорій, зосереджених на абстрактних принципах і основах права, П. с. враховує соціальні, культурні та історичні контекс­ти, що впливають на правові системи. Соціологи ви­вчають, як люди спри­ймають і тлумачать закон, як правова сві­домість формується соціальними факторами та як вона впливає на ставле­н­ня людей, поведінку і взаємодію з правовою системою. П. с. наголошує на тому, що право не є обʼєктивною чи нейтральною сутністю, а радше соціально сконстру­йованим явищем. Закони створюють, тлумачать і виконують люди та установи у певному соціальному контекс­ті. П. с. звертає увагу на те, як правові системи від­ображають і зміцнюють соціальні норми, як вони можуть роз­виватися або змінюватися з часом у від­повідь на зміну соціальних цін­ностей. У П. с. право аналізують як інструмент для регулюва­н­ня поведінки у су­спільстві, під­тримки соціального порядку. Воно пере­тинається з про­блемою соціальної нерівності, правові системи можуть як зберегти, так і кинути їй виклик. П. с. також досліджує звʼязок між правовими змінами та соціальними рухами. У багатьох дослідже­н­нях стверджують, що громадські рухи можуть формувати правові реформи та кинути виклик правовій базі для сприя­н­ня соціальній справедливості та соціальній транс­формації. Під­ходи до теоретичного права більшою мірою ґрунтуються на концептуальному аналізі, юридичних міркува­н­нях і філософських дослідже­н­нях. У ньому використовують юридичні текс­ти, прецеденти і правові доктрини для роз­робле­н­ня теоретичних основ і нормативних аргументів щодо природи та мети права. У П. с. часто за­стосовують емпіричні методи дослідже­н­ня, спираються на дані, щоб про­аналізувати, як закон діє у контекс­ті реального світу та як він впливає на соціальні системи. Значну роль у роз­витку П. с. у 20 ст. ві­ді­грав американський право­знавець Р. Паунд. Він вважав, що юридична наука покликана показати, як право реально функціонує і впливає на поведінку людей. Проти­ставле­н­ня «права у книгах» і «права в дії» з часом стало гаслом всієї прагматистської юриспруденції у США. Юридичні реалісти стверджували, що реальна практика права і соціальний контекст, у якому при­ймають правові ріше­н­ня, є вирішальними для ро­зумі­н­ня функціонува­н­ня і впливу правових систем. Вони під­креслювали роль субʼєктивних тлумачень суд­дів і вплив соціальних факторів на судові результати. Щоб про­аналізувати, як право пере­тинається з різними системами дис­кримінації, в остан­ні роки у П. с. використовують різноманітні між­дисциплінарні під­ходи: феміністську правову теорію, критичну расову теорію, постколоніальну теорію. Теорія правового плюралізму ви­знає, що у су­спільстві існує кілька правових порядків: державне право, звичаєве право, релігійне право та інші форми недержавного або неформального права. Ця теорія досліджує взаємодію та суперечності й конфлікти між різними правовими системами, а також способи, за допомогою яких особи і спільноти ро­зуміють ці числен­ні правопорядки. Феміністська правова теорія аналізує звʼязок між законом, ста­т­тю та владою, досліджує, як правові системи та практика від­ображають і зміцнюють гендерну нерівність. Ця теорія ви­вчає закони, повʼязані з ре­продуктивними правами, сімейним правом, сексуальним насильством і дис­кримінацією на робочому місці, серед іншого, зосереджуючись на вирішен­ні гендерної не­справедливості шляхом правових реформ. Під впливом роз­витку процесів глобалізації вчені звернули увагу на транс­національний і глобальний виміри права, зокрема досліджують, як закон діє за межами національних кордонів, вирішуючи такі пита­н­ня, як права людини, між­народне право, глобальне управлі­н­ня та вплив глобальних економічних і політичних сил на правові системи. Окремий напрям сучасних досліджень П. с. — аналіз впливу цифрових технологій на правові системи та звʼязок між правом і соціальною справедливістю.

Літ.: E. Ehrlich. Fundamental Principles of the Sociology of Law. Routledge, 2001; M. Deflem. Sociology of Law: Visions of a Scholarly Tradition. Cambridge, 2008.

Н. Б. Отрешко

Завантажити статтю