Проблема соціальна

ПРОБЛЕ́МА СОЦІА́ЛЬНА — певний стан у су­спільстві, що впливає на більшість соціальних груп і має негативні наслідки для їхнього добробуту. Прихильники соціальної теорії вважають, що П. с. порушують стабільне функціонува­н­ня спільнот і можуть призводити до різних форм нерівності, не­справедливості та страж­дань у су­спільстві. Ви­значе­н­ня П. с. може від­різнятися залежно від культурного, історичного та ідеологічного контекс­ту і змінюватися з часом у міру транс­формації цін­ностей. Від­мін­ності у доходах і багатстві продовжують залишатися сер­йозною П. с. у багатьох частинах світу. Ця П. с. без­посередньо повʼязана з нерівним до­ступом до якісної освіти, особливо у країнах, що роз­виваються, і маргіналізованих громадах. Також у багатьох су­спільствах зберігаються значні від­мін­ності у показниках рівня здоровʼя та нерівному до­ступі до медичних послуг. Швидка урбанізація при­звела до таких про­блем, як: пере­населені міста, невід­повід­не житло, пере­вантажена інфра­структура. Ці про­блеми можуть спричинити зро­ста­н­ня бідності, обмеженого до­ступу до послуг, погірше­н­ня стану довкі­л­ля та соціальної напруги. Дис­кримінація за ознаками раси, етнічного походже­н­ня, статі, сексуальної орієнтації, релігії є сут­тєвою П. с. сучасного су­спільства, що може загострюватися від впливом нелегальної масової міграції. Важливою П. с. стає зміна клімату та погірше­н­ня стану довкі­л­ля. Існує у сучасному су­спільстві і так званий цифровий роз­рив, суть цієї П. с. полягає у нерівному до­ступі до технологій та Інтернету. Крім того, технологічні досягне­н­ня (автоматизація, штучний інтелект) можуть пі­ді­рвати усталений ринок праці, при­звести до зміни кількості робочих місць у певних галузях виробництва та викликати соціальну напруженість і збільше­н­ня без­робі­т­тя не лише серед кадрів з низькою кваліфікацією, а й тих професій, де потрібна вища освіта. Існують різні типи ставле­н­ня та реакцій у су­спільстві щодо П. с. Одна з них — ви­зна­н­ня та спів­пережива­н­ня з людьми, які по­страждали від наслідків П. с. Прихильники такого по­гляду наголошують на спів­чут­ті, ро­зумін­ні та солідарності з маргіналізованими групами і прагнуть сприяти соціальній справедливості та рівності. Існує ідеологія заперече­н­ня існува­н­ня соціальних про­блем. Її адепти приписують наслідки П. с. індивідуальним недолікам, вадам характеру чи особистої від­повід­альності, замість того, щоб ви­знавати вплив ширших соціальних, економічних чи структурних чин­ників. Така пер­спектива може при­звести до від­сутності емпатії та ро­зумі­н­ня системних про­блем, що пере­шкоджає зуси­л­лям щодо ефективного виріше­н­ня П. с. Також існує реакція на П. с. у ви­гляді апатії або байдужості, від­стороне­н­ня. Однак у сучасному су­спільстві багато людей за­ймають активну позицію: беруть участь у різних формах активізму, адвокації та громадських організацій, щоб під­вищити обі­знаність, просувати ріше­н­ня та боротися із соціальною не­справедливістю. Важливими у цьому контекс­ті є колективні дії, низові ініціативи у стимулюван­ні позитивних змін у боротьбі з П. с. Замість того, щоб винятково ставитися до людей як до пасивних жертв, необхідне ви­зна­н­ня їхньої здатності кидати виклик і вирішувати П. с. Цей під­хід зосереджений на мобілізації громади, що дає можливість залучати осіб, які по­страждали від наслідків П. с., до процесів виріше­н­ня про­блем і прийня­т­тя рішень. Сучасні соціологи активно взаємодіють із політиками, громадськими організаціями та групами захисту прав, щоб надавати рекомендації, що ґрунтуються на фактах. Це до­зволяє долати певну від­стань між теоретичною наукою та виріше­н­ням реальних П. с.

Літ.: K. Lewin. Field Theory in Social Science: Selected Theoretical Papers. New York, 1951; Bourdieuʼs Theory of Social Fields Concepts and applications. Cambridge, 2015.

Н. Б. Отрешко

Завантажити статтю