Проблема соціальна

Визначення і загальна характеристика

ПРОБЛЕ́МА СОЦІА́ЛЬНА  — певний стан у суспільстві, що впливає на більшість соціальних груп і має негативні наслідки для їхнього добробуту. Прихильники соціальної теорії вважають, що П. с. порушують стабільне функціонування спільнот і можуть призводити до різних форм нерівності, несправедливості та страждань у суспільстві. Визначення П. с. може відрізнятися залежно від культурного, історичного та ідеологічного контексту і змінюватися з часом у міру трансформації цінностей. Відмінності у доходах і багатстві продовжують залишатися серйозною П. с. у багатьох частинах світу. Ця П. с. безпосередньо пов’язана з нерівним доступом до якісної освіти, особливо у країнах, що розвиваються, і маргіналізованих громадах. Також у багатьох суспільствах зберігаються значні відмінності у показниках рівня здоров’я та нерівному доступі до медичних послуг. Швидка урбанізація призвела до таких проблем, як: перенаселені міста, невідповідне житло, перевантажена інфраструктура. Ці проблеми можуть спричинити зростання бідності, обмеженого доступу до послуг, погіршення стану довкілля та соціальної напруги. Дискримінація за ознаками раси, етнічного походження, статі, сексуальної орієнтації, релігії є суттєвою П. с. сучасного суспільства, що може загострюватися від впливом нелегальної масової міграції. Важливою П. с. стає зміна клімату та погіршення стану довкілля. Існує у сучасному суспільстві і так званий цифровий розрив, суть цієї П. с. полягає у нерівному доступі до технологій та Інтернету. Крім того, технологічні досягнення (автоматизація, штучний інтелект) можуть підірвати усталений ринок праці, призвести до зміни кількості робочих місць у певних галузях виробництва та викликати соціальну напруженість і збільшення безробіття не лише серед кадрів з низькою кваліфікацією, а й тих професій, де потрібна вища освіта. Існують різні типи ставлення та реакцій у суспільстві щодо П. с. Одна з них — визнання та співпереживання з людьми, які постраждали від наслідків П. с. Прихильники такого погляду наголошують на співчутті, розумінні та солідарності з маргіналізованими групами і прагнуть сприяти соціальній справедливості та рівності. Існує ідеологія заперечення існування соціальних проблем. Її адепти приписують наслідки П. с. індивідуальним недолікам, вадам характеру чи особистої відповідальності, замість того, щоб визнавати вплив ширших соціальних, економічних чи структурних чинників. Така перспектива може призвести до відсутності емпатії та розуміння системних проблем, що перешкоджає зусиллям щодо ефективного вирішення П. с. Також існує реакція на П. с. у вигляді апатії або байдужості, відсторонення. Однак у сучасному суспільстві багато людей займають активну позицію: беруть участь у різних формах активізму, адвокації та громадських організацій, щоб підвищити обізнаність, просувати рішення та боротися із соціальною несправедливістю. Важливими у цьому контексті є колективні дії, низові ініціативи у стимулюванні позитивних змін у боротьбі з П. с. Замість того, щоб винятково ставитися до людей як до пасивних жертв, необхідне визнання їхньої здатності кидати виклик і вирішувати П. с. Цей підхід зосереджений на мобілізації громади, що дає можливість залучати осіб, які постраждали від наслідків П. с., до процесів вирішення проблем і прийняття рішень. Сучасні соціологи активно взаємодіють із політиками, громадськими організаціями та групами захисту прав, щоб надавати рекомендації, що ґрунтуються на фактах. Це дозволяє долати певну відстань між теоретичною наукою та вирішенням реальних П. с.

Завантажити статтю