Пучков Василь Георгійович

ПУЧКО́В Василь Георгі­йович (08. 11. 1909, с. Васильєвка, нині Курської обл., РФ — 25. 03. 1995, Київ) — ентомолог. Батько О. Пучкова. Доктор біо­логічних наук (1962), професор (1966). На­вчався у Ленін­градському ін­ституті по боротьбі зі шкідниками сільського господарства (нині Санкт-Петербург, 1932—35), згодом — у Московському енергетичному ін­ституті. 1936 очолив службу обліку і про­гнозува­н­ня при Рамонській селекційній станції (Воронезька обл., РФ), вступив до Московського хіміко-технологічного ін­ституту, після закінче­н­ня якого працював інженером на оборон­ному заводі у м. Дзержинськ (Горьковської, нині Нижньогородської обл., РФ, 1941—46). Згодом від­новився на Рамонській селекційній станції на посаді старшого спеціаліста-ентомолога. 1948, зібравши колекцію напів­твердокрилих, пере­їхав до Ленін­града, де по­зна­йомився з провід­ним фахівцем-геміптерологом О. Кириченком. На подальше становле­н­ня П. як спеціаліста вплинуло також зна­йомство з видатними ентомологами Ф. Лукʼяновичем, С. Медведєвим і В. Палієм. 1950 захистив кандидатську дисертацію за темою «Фауна напів­твердокрилих люцернового біо­ценозу Центрально-чорноземної смуги Росії, та їхнє сільськогосподарське значе­н­ня», в якій було досліджено кормові звʼязки шкідливих клопів люцерни та описано 20 яєць та личинок клопів. Того ж року став завідувачем від­ділу ентомології Веселоподолянської селекційної станції (Полтавська обл.). Від 1953 — старший науковий спів­робітник, від 1962 — завідувач від­ділу ентомології Ін­ституту зоології АН УРСР (Київ). Захист докторської дисертації проходив на основі опублікованої моно­графії «Щитники», в якій наведено характеристику шкідників, кормові звʼязки та таблиці ви­значе­н­ня по імаго, яйцях та личинках 5-ти родин та понад 80-ти видів, вперше описано преімагінальні стадії понад 100 видів і можливість класифікації надродових таксонів за преімагінальними стадіями. Згодом було вперше зʼясовано кормові рослини для більшості клопів-фітофагів. На основі цих даних П. зробив доповідь на 4-й екологічній конференції в Києві, присвяченій аналізу трофічних звʼязків груп клопів та зміні їхнього характеру в процесі роз­витку, за результатами якої було виділено 5 трофічніх груп клопів-фітофагів, на­дано таксономічну структуру кожної групи. У серії «Фауна України» описав більшість родин наземних напів­твердокрилих (з яйцями та личинками). Досліджував фауну Середньої Азії, збори із цього регіону склали 2000 видів з 25-ти родин клопів, зокрема декілька сотень типів. Під­готував каталог клопів-хижняків світової фауни (зберігся у рукописі) та роз­діл із цієї родини для каталогу палеарктичних напів­твердокрилих (ви­йшов 1996 після смерті науковця).

Завантажити статтю