Пучков Василь Георгійович

ПУЧКО́В Василь Георгійович (08. 11. 1909, с. Васильєвка, нині Курської обл., РФ — 25. 03. 1995, Київ) — ентомолог. Батько О. Пучкова. Доктор біологічних наук (1962), професор (1966). Навчався у Ленінградському інституті по боротьбі зі шкідниками сільського господарства (нині Санкт-Петербург, 1932–35), згодом — у Московському енергетичному інституті. 1936 очолив службу обліку і прогнозування при Рамонській селекційній станції (Воронезька обл., РФ), вступив до Московського хіміко-технологічного інституту, після закінчення якого працював інженером на оборонному заводі у м. Дзержинськ (Горьковської, нині Нижньогородської обл., РФ, 1941–46). Згодом відновився на Рамонській селекційній станції на посаді старшого спеціаліста-ентомолога. 1948, зібравши колекцію напівтвердокрилих, переїхав до Ленінграда, де познайомився з провідним фахівцем-геміптерологом О. Кириченком. На подальше становлення П. як спеціаліста вплинуло також знайомство з видатними ентомологами Ф. Лук’яновичем, С. Медведєвим і В. Палієм. 1950 захистив кандидатську дисертацію за темою «Фауна напівтвердокрилих люцернового біоценозу Центрально-чорноземної смуги Росії, та їхнє сільськогосподарське значення», в якій було досліджено кормові зв’язки шкідливих клопів люцерни та описано 20 яєць та личинок клопів. Того ж року став завідувачем відділу ентомології Веселоподолянської селекційної станції (Полтавська обл.). Від 1953 — старший науковий співробітник, від 1962 — завідувач відділу ентомології Інституту зоології АН УРСР (Київ). Захист докторської дисертації проходив на основі опублікованої монографії «Щитники», в якій наведено характеристику шкідників, кормові зв’язки та таблиці визначення по імаго, яйцях та личинках 5-ти родин та понад 80-ти видів, вперше описано преімагінальні стадії понад 100 видів і можливість класифікації надродових таксонів за преімагінальними стадіями. Згодом було вперше з’ясовано кормові рослини для більшості клопів-фітофагів. На основі цих даних П. зробив доповідь на 4-й екологічній конференції в Києві, присвяченій аналізу трофічних зв’язків груп клопів та зміні їхнього характеру в процесі розвитку, за результатами якої було виділено 5 трофічніх груп клопів-фітофагів, надано таксономічну структуру кожної групи. У серії «Фауна України» описав більшість родин наземних напівтвердокрилих (з яйцями та личинками). Досліджував фауну Середньої Азії, збори із цього регіону склали 2000 видів з 25-ти родин клопів, зокрема декілька сотень типів. Підготував каталог клопів-хижняків світової фауни (зберігся у рукописі) та розділ із цієї родини для каталогу палеарктичних напівтвердокрилих (вийшов 1996 після смерті науковця).

Завантажити статтю