ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Албул Наталія Анатоліївна

А́ЛБУЛ Наталія Анатоліївна (14. 09. 1959, с. Чапліївка Шосткінського р-ну Сумської обл.) — художниця-фарфористка, керамістка. Дружина Валерія, мати Романа Албулів. Закінчила художнє училище (1979; викладачі Н. Федорова, Л. Фурдигайло, А. Вашкулев). Відтоді працювала художницею в Одеському спеціалізованому управлінні механізації; від 1981 — на Городницькому фарфоровому заводі (Житомирська обл.); від 1984 — на Полонському заводі художньої кераміки (Хмельницька обл.); 1990–93 — художниця-керамістка при Одеському художньо-виробничому комбінаті. 2011 разом з чоловіком виконала майолікові панно для Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря в Одесі. Майстерно володіючи технікою декорування фарфору підполив’яним розписом солями, на Полонському заводі художньої кераміки переважно створювала зразки розпису скульптур В. Албула; розписувала також емалями та поливами поверхні керамічних пластів. Серед сюжетів переважають натюрморти й пейзажі. Розписані А. фарфорові вироби (співавт. В. Албул) неодноразово відзначали на художніх радах Міністерства легкої промисловості УРСР, на обласних і всеукраїнських виставках, учасницею яких була від 1983. Персональні — в Одесі (1996), Барселоні (Іспанія, 1998), Мадриді (1999; усі — спільно з чоловіком). Деякі роботи зберігаються в зібранні Міністерства культури України (Київ), Музеї історичної спадщини та виробів Городницького фарфорового заводу, Донецькому художньому музеї, Полонському історичному музеї, Хмельницькому краєзнавчому музеї.

Додаткові відомості

Основні твори
розписи — кавового сервізу «Салют», чайного сервізу «Традиційний» (обидва — 1982), скульптур В. Албула на тему українських прислів’їв (1983); проєкти розписів — на глек «Дюшес», вази: «Лотос» (обидва — 1985), «Травень» (1988), «Нарцис» (1989); на скульптури: «Джаз», «У гостях у Солохи», «Вакула» (усі — 1985), «Рушничок», «Зимове подвір’я», «Наречена», «Котигорошко» (усі — 1987), «Мауглі» (1988); «Вазочка із пташкою»; баночки для спецій (усі — 1980-і рр.); ваза «Ранок», піали для десерту (усі — майоліка); скульптури «Цап», «Мамонт», «Бик», «Корова», «Лев», «Осел» (усі — 1991, теракота); настінне блюдо і набір ваз «Осінь» (усі — 1992, фаянс); пласти з шамоту — «Великий натюрморт» (2009), «Червоні лілеї» (2012), «Зимовий пейзаж» (2000-і рр.).

Рекомендована література

  1. Полонский завод художественной керамики: [Каталог. Б. м.]. 1986;
  2. Гудыма М. Албулы. 1000° по Цельсию // Твоя атмосфера. 2004, фев.;
  3. Дуденко С. И., Никифоренко И. А., Дуденко Т. В. Украинский художественный фарфор советского периода. Х., 2008.

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
стаття має лише електронну версію
Дата опублікування статті онлайн:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
художниця-фарфористка
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
881763
Вплив статті на популяризацію знань:
111
Бібліографічний опис:

Албул Наталія Анатоліївна / О. П. Корусь // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-881763.

Albul Nataliia Anatoliivna / O. P. Korus // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-881763.

Завантажити бібліографічний опис

Погорєлова
Людина  |  2024
О. П. Корусь
Погрібна
Людина  |  2024
О. П. Корусь
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору