Параґнейс
ПАРАҐНЕ́ЙС (від пара... та ґнейс) — гірська порода, що утворилася внаслідок глибокого метаморфізму осадових гірських порід. Складається переважно з польового шпату, а також кварцу та кольорових мінералів. Другорядні мінерали: гранат, кордієрит, дистен, силіманіт та ін.; акцесорні мінерали: сфен, рутил, циркон, апатит, магнетит, карбонати. Характеризується чергуванням більш-менш темних і світліших смуг. За мінеральним складом виділяють біотитові, мусковітові, двослюдяні, амфіболові, піроксенові плагіоґнейси. За структурою і текстурою розрізнюють ґнейси деревоподібні, очкові, стрічкові, листові та ін. Ґнейси взагалі та П. зокрема поширені в стародавній корі континентальних щитів і є одними з найдавніших порід на Землі (3,6–4,5 млрд р.). Родовища відомі в Скандинавії, Канаді, РФ, Україні, інших країнах. Використовують для виробництва щебеню, тротуарних плит, як облицювальний матеріал.
Рекомендована література
- W. Wimmenauer. Petrographie der magmatischen und metamorphen Gesteine. Ferdinand Enke Verlag, 1985..