П’ємонтит

П’ЄМОНТИ́Т  — мінерал. Уперше виявлений у шахті Праборнац у П’ємонті (Італія) і описаний (1758) шведським хіміком і мінералогом А. Кронштедтом. 1853 детально вивчений Г. Кенґоттом. За хімічним складом П. — це складний силікат кальцію, алюмінію, заліза та манґану, манґановий різновид епідоту. Формула (за Є. Лазаренком): Ca₂(Al,Fe,Mn)₂Al[O|OH|SiO₄|Si₂O₇]. Утворює призматичні кристали, зернисті маси, масивні агрегати. Сингонія моноклінальна. Спайність ясна. Густина 3,45. Твердість 6,5. Колір темно-червоний або червонувато-бурий до чорного, фіолетово-червоного. Риска червоняста. Блиск від скляного до перламутрового. Плеохроїчний. Різновид П. — вітаміт (п’ємонтит з вмістом Mn₂O₃ до 1 %). За хімічним складом вміст MnО в П. не перевищує 4 %, а Mn₂О₃ — 22 %. Mn²⁺ заміщує Cа, а Mn³⁺ і Fe³⁺ — Al. За вмістом домішок Sr виділяють різновиди: П. (Sr) — CaSrAl₂Mn³⁺[SiO₄] [Si₂O₇] O(OH) та тведдиліт — CaSrMn³⁺Al Mn³⁺[SiO₄] [Si₂O₇] O(OH). П. є породотвірним мінералом регіонально метаморфізованих кристалічних сланців низького ступеню метаморфізму: глаукофанових, зеленокам’яних, кварц-мусковітових, біотит-кварцових і серицитових сланців. Він асоціює з маргановими рудами й утворюється на завершальній стадії кристалізації деяких кислих і середніх ефузивів, до утворення біотиту. Міститься в асоціації з браунітом, родонітом, спесартином, манганофілітом (родовище П’ємонт; Сікоку, Японія; Мадхья-Прадеш, Чикала, Індія; Шотовер, Нова Зеландія). У нефелінових сієнітах трапляється як продукт гідротермальної зміни нефеліну та біотиту і асоціює із серицитом і пренітом. Утворює мономінеральні п’ємонтитові агрегати (перевал Турки, Алайський хребет). П. (Sr) утворюється в метаморфізованих кристалічних сланцях (Ван Гравеглія, Північні Аппеніни, Італія), а тведдиліт — продукт гідротермальних змін марганцевих руд (Калахарі, Південна Африка). Трапляється також у Лонґбан (Швеція), на о. Ґруа, Бретань (Франція), Джебель-Декхан (Єгипет). В Україні — рідкісний мінерал, трапляється в гранат-хлорит-кварц-магнетитових сланцях із серицитових прошарків Чивчинських гір.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю