Пилипович Володимир lванович

Визначення і загальна характеристика

ПИЛИПО́ВИЧ Володимир lванович (17. 12. 1950, с. Заброст Великий, нині Вармiнсько-Мазурського воєводства, Польща) — музикознавець, редактор, перекладач, мистецько-культурний діяч. Почесний доктор Українського католицького університету у Львові (2021). У 1947 батьків П. із с. Руда Журавецька Томашівського повіту Люблінського воєводства в Польщі було депортовано в рамках акції «Вісла» до села Заброст Великий Вармінсько-Мазурського воєводства. Від 1956 разом із сiм’єю мешкав у Вроцлаві, де закiнчив професійне училище. Працював на будівельних підприємствах Перемишля, де з родиною живе й дотепер. Брав активну участь у культурному житті української громади. У 1990-х рр. розпочав видавничу дiяльнiсть як перекладач, рецензент та автор книжкових оглядів. 1989–2000 спiвпрацював у видавничій сферi з Пiвденно-Схiдним науковим інститутом (Перемишль). 2001–12 видавав книжкову серiю «Перемиська бiблiотека» Перемиського вiддiлу Об’єднання українцiв у Польщi (20 томів). 2011 започаткував видання cepiї «Екслiбрис» товариства «Український народний дiм» у Перемишлi, в якiй видав 7 книжок рiзних aвтopiв. 2012 iніціював серiю видань «Пам’ятки сакральної музики Перемиської єпархії» (видано 2 книжки). Від 2006 — член редколегії щорiчника «Перемиськi архиєпархiяльнi вiдомостi» (від 2009 — ceкpетар редакцiї). Вивчає дiяльнiсть священникiв, композиторiв, музикознавців минулого й сучасностi, зокрема М. Вербицького, В. Витвицького, Б. Кудрика. Дисертацiї 2-х ocтанніх, захищенi в 1930-х рр. і перевиданi в наш час зусиллями П., стали свiдченням початкiв української музикології в Галичинi. Спільно з Ю. Ясіновським був редактором-упорядником спеціального видання наукового часопису «Українська музика» (2015, ч. 1–2, присвяченого 200-річчю М. Вербицького. Автор низки статей про українську музику на Львівському радіо, українське радіомовлення, радіоприймачі та грамзаписи у Польщі. Опублікував листування з В. Витвицьким і С. Максим’юком. П. — активний діяч Перемиського відділу Об’єднання українців у Польщі.

Завантажити статтю