Пиоро Ігор Леонардович
ПИО́РО Ігор Леонардович (22. 09. 1956, Київ) — фахівець у галузі теплоенергетики. Син Л. Пиоро. Доктор технічних наук (1992), іноземний член НАНУ (2021). Закінчив Київський політехнічний інститут (1979). Відтоді працював в Інституті технічної теплофізики АНУ (Київ): 1986–92 — вчений секретар; від 1992 — в Університеті Оттави; від 2000 — у дослідницькій лабораторії Канадської компанії з ядерної енергетики (м. Діп-Рівер, провінція Онтаріо); від 2006 — професор факультету енергетичних систем і ядерної науки Технологічного інституту Університету Онтаріо (м. Ошава). Засновник і головний редактор «Journal of Nuclear Engineering and Radiation Science». Дійсний член Американського ядерного товариства (2004), Американського товариства інженерів-механіків (2012), Інженерного інституту Канади (2013), Канадського товариства інженерів-механіків (2015), Канадської інженерної академії (2023). Наукові дослідження: ядерна інженерія (теплогідравліка ядерних реакторів, концепції ядерних реакторів 4-го покоління); теплова інженерія (кипіння, примусова конвекція, зокрема надкритичний тиск).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Industrial Two-Phase Thermosyphons. New York, 1997; Transfer Processes in Two-Phase Thermosyphon Systems. Theory and Practice. К., 2005; Industrial Application of Submerged Combustion Melters. К., 2006; Heat Transfer and Hydraulic Resistance at Supercritical Pressures in Power Engineering Applications. New York, 2007; Advanced Melting Technologies with Submerged Combustion. Pittsburg, 2010; Heat Transfer Behaviour and Thermohydraulics Code Testing for Supercritical Water Cooled Reactors. Vienna, 2014; Handbook of Generation IV Nuclear Reactors. Duxford, 2016; 2023 (усі — співавт.).