Пиоро Леонард Станіславович
ПИО́РО Леонард Станіславович (25. 06. 1925, м. Бєлорєцьк, Башкирія, РФ — 20. 11. 2015, м. Ошава, провінція Онтаріо, Канада) — фахівець у галузі металургії. Батько І. Пиоро. Доктор технічних наук (1971). Закінчив Київський політехнічний інститут (1949). Відтоді працював в Інституті чорної металургії АН УРСР; 1950–90 — в Інституті газу АН УРСР (обидва — Київ): 1963–66 — в. о. відділу промислової теплотехніки, 1972–86 — завідувач відділу плавильних процесів, 1986–90 — головний науковий співробітник. Відтоді мешкав у Канаді. Наукові дослідження: розроблення раціональних методів спалювання газу в скловарних печах, зануреного спалювання газу в розплавах, теплообмінних апаратів з рухомою насадкою та з двохфазними сифонами. Запропонував технологію одержання знефторених фосфатів, придатних для використання як довгодіючих добрив і кормових домішок, та плавильний конвертор для реалізації цієї технології, високотемпературний повітронагрівач з рухомою насадкою та котел-утилізатор з використанням термосифонів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Об интенсификации тепловой работы стекловаренных печей // Стекло и керамика. 1966. № 7 (співавт.); Конверторная варка силикатных материалов // Строительные материалы. 1966. № 8 (співавт.); О воспламенении горючей смеси в расплаве // Теория и практика сжигания газа. Ленинград, 1975 (співавт.); Экономия топлива в производстве стекла. К., 1981; Эффективные теплообменники с двухфазными термосифонами. К., 1991.
Завантажити статтю
Людина 
