Пісковик
ПІСКОВИ́К — зцементована теригенно-уламкова осадова порода, що утворилася при діагенезі піщаного осаду та сформувала в земній корі геологічне тіло. Класифікаційні параметри відповідають піщаним осадам (див. Пісок). Цементація піску відбувається в процесі діа- та епігенетичних перетворень. Матеріал для алотигенного цементу може накопичуватися в осаді разом із піщаною фракцією, аутигенний може привноситися в порові порожнини циркулюючими поровими розчинами, або формуватися за рахунок перекристалізації алотигенних компонентів. За цією ознакою виділяють сингенетичний і цемент виповнення пор. Найчастіше в природі розповсюджені синседиментаційні глинисті та карбонатні цементи; рідше роль цементу виконують оксиди заліза, кремнезем, глинозем, фосфати, глауконіт, цеоліти, флюорит, сульфіди тощо. При відсутності аутигенних та алотигенних компонентів цементу в поровому просторі, цементація може відбуватися за рахунок розчинення–перевідкладання складових уламкового матеріалу. Цемент П. сильно впливає на фізичні властивості порід. Густина П., їхня пористість, а, відповідно, й колекторські властивості залежать від складу цементу та ступеня заповнення ним міжзернових порожнин. Аркозові П. в умовах метаморфізму перетворюються на ґнейси, грауваки — в кристалічні сланці, кварцові П. — в кварцити. В Україні П. поширені на територіях розвитку осадового чохла: Дніпровсько-Донецька западина, Наддністрянщина, Передкарпаття, Карпати. Глибоко метаморфізовані П. входять до складу метаморфічних комплексів Українського щита — кварцити та ґнейси. Використовують як абразив, будівельний матеріал тощо.
Рекомендована література
- див. <I><a class="my-tooltip" href="article-881936">Пісок</a></I>.