Пісковик

ПІСКОВИ́К — зцементована териген­но-уламкова осадова порода, що утворилася при діагенезі піщаного осаду та сформувала в земній корі геологічне тіло. Класифікаційні параметри від­повід­ають піщаним осадам (див. Пісок). Цементація піску від­бувається в процесі діа- та епігенетичних пере­творень. Матеріал для алотиген­ного цементу може накопичуватися в осаді разом із піщаною фракцією, аутиген­ний може привноситися в порові порожнини циркулюючими поровими роз­чинами, або формуватися за рахунок пере­кри­сталізації алотиген­них компонентів. За цією ознакою виділяють сингенетичний і цемент виповне­н­ня пор. Найчастіше в природі роз­по­всюджені синседиментаційні глинисті та карбонатні цементи; рідше роль цементу виконують оксиди заліза, кремнезем, глинозем, фосфати, глауконіт, цеоліти, флюорит, сульфіди тощо. При від­сутності аутиген­них та алотиген­них компонентів цементу в поровому просторі, цементація може від­буватися за рахунок роз­чине­н­ня—перевідкла­да­н­ня складових уламкового матеріалу. Цемент П. сильно впливає на фізичні властивості порід. Густина П., їхня пористість, а, від­повід­но, й колекторські властивості залежать від складу цементу та ступеня заповне­н­ня ним між­зернових порожнин. Аркозові П. в умовах метаморфізму пере­творюються на ґнейси, грауваки — в кри­сталічні сланці, кварцові П. — в кварцити. В Україні П. поширені на територіях роз­витку осадового чохла: Дні­провсько-Донецька западина, Над­дністрянщина, Пере­дкарпа­т­тя, Карпати. Глибоко метаморфізовані П. входять до складу метаморфічних комплексів Українського щита — кварцити та ґнейси. Використовують як абразив, будівельний матеріал тощо.