Полотай Михайло Панасович
ПОЛОТА́Й Михайло Панасович (24. 05(05. 06). 1897, с. Стольне Сосницького пов. Чернігівської губ., нині Корюківського р-ну Чернігівської обл. — 06. 07. 1993, Київ) — композитор, фольклорист, мистецтвознавець, педагог. 1912–14 навчався гри на бандурі в кобзаря П. Ткаченка (Галашка) із с. Синявка (нині Корюківського р-ну). Закінчив учительську семінарію в Лубнах на Полтавщині (1917). Учителював. Від 1921 удосконалював гру на бандурі й спів у О. Корнієвського. Згодом переїхав до Києва, де закінчив Консерваторію (1927). Водночас від 1922 — співак, 1924–28 — художній керівник Першої української художньої капели кобзарів. 1929–30 — референт-інструктор з питань кобзарського мистецтва в Україні; 1930–36 працював в Українському (Харків) та Всесоюзному (Москва) радіокомітетах. Після повернення до Києва керував Капелою бандуристів Червоної армії. Сприяв розвитку самодіяльних кобзарських капел у Конотопі (нині Сумська обл.), Вінниці, Гайсині (Вінницька обл.), Овручі (Житомирська обл.), Черкасах, Городищі (Черкаська обл.) та ін. Як виконавець дум на запрошення Д. Ревуцького 1939 у Києві брав участь у 1-й нараді кобзарів і лірників. 1943–64 — концертмейстер Українського народного хору, водночас працював у Вечірній консерваторії, Інституті народного фольклору та етнографії, був організатором і керівником самодіяльних кобзарських осередків, зокрема при клубі Товариства сліпих (УТОС), у школах, при Музично-хоровому товаристві УРСР, будинках культури та ін. Був одним із перших бандуристів радянських часів, хто виконував кобзарські думи. Від Музично-хорового товариства УРСР організовував виступи кобзарів на могилі Т. Шевченка в Києві. Автор збірок творів для бандури («Десять українських пісень для ансамблю кобзарів», 1941; «Збірник пісень для ансамблю кобзарів-бандуристів», 1963; обидва — Київ), статей про кобзарське мистецтво і кобзарів. Записав чимало кобзарських пісень на слова Т. Шевченка і зробив їх гармонізацію. Записи фольклору П. зберігаються в архівних наукових фондах рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАНУ (Київ).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Мистецтво кобзарів Радянської України // Радянська музика. 1940. № 6; Мистецтво кобзарів-бандуристів радянського періоду // Істор. епос східних слов’ян. К., 1958; Лірник Аврам Гребень — народний музика // Народна творчість та етнографія. 1958. № 4; Кобзар Петро Ткаченко із Синявки // Там само. 1967. № 4; Перекази про перебування Т. Г. Шевченка на Чернігівщині // Там само. 1980. № 2; Гайдамацькі кобзарі // Там само. 1984. № 3.
Рекомендована література
- Нудьга Г. Шестьдесят лет с кобзой и песней // Советская музыка. 1982. № 1.
Завантажити статтю
Людина 
