Попаш
ПОПА́Ш — літописне місто. Вперше згадане в Іпатіївському літописі під 1147 у зв’язку з війною між князями. Стояло на кордоні між Переяславським і Чернігівським князівствами (приналежність населеного пункту дискусійна). П. ототожнюють із археологічним комплексом на правому березі р. Сула (притока Дніпра) поблизу с. Засулля Роменського р-ну Сумської обл. Комплекс складається з городища (дитинця) та 3-х селищ (посадів). Городище площею 1,8 га займає мис у заплаві. Потужність культурного шару — 0,4 м. Зафіксовані рештки валів і ровів. Селища мають сумарну площу 13 га, потужність культурного шару на них сягає 0,5 м. Серед знахідок — вістря сулиці та стріл, пластинчасті браслети і персні, блешня, ножі, уламки замків, фрагменти скляних браслетів. За археологічними даними, П. був заснований у середині 12 ст., у середині 13 ст. зруйнований монголами і більше не відновлювався.
Рекомендована література
- Моргунов Ю. Ю. Древнерусские памятники поречья Сулы. Курск, 1996.
Завантажити статтю
