Порфірити
Визначення і загальна характеристика
ПОРФІРИ́ТИ — загальна назва гіпабісальних і ефузивних середніх й основних гірських порід з порфіровою структурою, що, на відміну від порфірів, не містять калієвого польового шпату, а замість нього наявний плагіоклаз. Деякі дослідники вважають термін «П.» застарілим і всі породи з порфіровою структурою відносять до порфірів. У П. крупні виділення (фенокристали) представлені плагіоклазом, кварцом, роговою обманкою, біотитом або піроксеном, що розсіяні в тонкозернистій афанітовій, склуватій чи мікрофельзитовій основній масі, яка складена цими ж мінералами і склом. П. переважно змінені пізніми процесами, що спричинили хлоритизацію, епідотизацію чи карбонатизацію тонкозернистої і склуватої маси породи. Залежно від складу фенокристалів, найпоширеніші плагіоклазові та кварцові П., серед фенокристалів в різних кількостях наявні фемічні мінерали, а відповідно до загального складу породи виділяють долеритові, діоритові та ін. П. Вони складають дайки, штоки, сили тощо. Значно поширені в складчастих і платформних структурах серед різновікових геологічних утворень. Порфірова структура засвідчує дві стадії застигання розплаву: спочатку охолодження відбувалося повільно, що сприяло росту великих кристалів, але перед загальним затвердінням виштовхування магми до поверхні спричинило швидше її охолодження. В Україні П. поширені серед дайкових комплексів Українського щита, магматичних утворень Закарпаття (зокрема Черепецьке родовище діорит-порфіритів у Хустському р-ні) тощо. Використовують як будівельний матеріал, кислотнотривкий матеріал, матеріал для орнаменту й облицювання, мощення тротуарів.