Пайташ Володимир Степанович
ПА́ЙТАШ Володимир Степанович (07. 02. 1927, с. Перекопана поблизу м. Перемишль, Польща — 02. 10. 2014, похований у Перемишлі) — український громадський діяч у Польщі. 1945 закінчив греко-католицьку Малу семінарію у Перемишлі, 1954 — Духовну семінарію у м. Познань (свячень не отримав). 1957–63 — штатний інструктор у перемиському гуртку Українського суспільно-культурного товариства. Від 1963 — на пенсії через інвалідність (слабий зір). Голова, згодом — почесний голова Товариства «Український народний дім» у Перемишлі. 8 травня 1947 заарештований комуністичним Управлінням безпеки, 30 грудня того ж року звільнений. Один із головних організаторів відродження українського церковного та суспільно-культурного життя у Перемишлі після акції «Вісла». Засновник церковного хору «Горі серця» та керівник українських аматорських гуртків у Перемишлі — драматичного і музичних (мандоліністів — «Синя ленточка» та бандуристів). Член перемиського хору «Боян». Автор театральної вистави «Перемишль — відгомін віків», статтей у тижневику «Наше слово», згодом вміщених у збірнику «Перемишль — відгомін минулого (спогади)» (2011), літургійного пісенника «Горі серця» (1996; 2006; усі — Перемишль ). 2007 папою Бенедиктом XVI нагороджений відзнакою «Pro Ecclesia еt Pontifice» за велику працю та беззастережну відданість Церкві.
Додаткові відомості
- Державний архів
- Арх. Ін-ту національної пам’яті у Жешові (Польща). Ф. IPN Rz 00142/126/J.
Рекомендована література
- Козак M. Володимир Пайташ // Укр. альманах. Варшава, 1998;
- Попович О. Українська хорова діяльність в Перемишлі після Другої світової війни до 1989 р. // Молодь і ринок. 2011. № 10;
- Лесів М. Володимир Пайташ і Перемишль // Наше слово. 2012. № 7;
- Гук Б. Князь Перемишля // Там само. 2012. № 10.
Завантажити статтю
Людина 
