Паливода Іван Симонович

Визначення і загальна характеристика

ПАЛИ́ВОДА Іван Симонович (20. 03. 1885, с. Варварівка Пирятинського пов. Полтавської губ., нині Полтавського р-ну Полтавської обл. — 30. 01. 1985, м. Сомерсет, похований у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — громадсько-політичний діяч, педагог, живописець. Батько Я. Паливоди. Закінчив Золотоніське міське училище (нині Черкаської обл.), Глухівський учительський інститут (нині Шосткинського р-ну Сумської обл., 1907). Учителював у Проскурові (нині Хмельницький), Вінниці, м. Ніжин (нині Чернігівської обл.); 1913–17 — інспектор шкільної освіти у Києві. Член Української партії соціалістів-революціонерів, Всеукраїнського трудового конгресу. 1919–21 — Міністр пошти і телеграфу УНР. На еміграції мешкав у Чехо-Словаччині. Закінчив Українську студію пластичного мистецтва у Празі (1928; викладач Д. Антонович). Працював в українській гімназії у м. Ржевніце поблизу Праги. Після 2-ї світової війни переїхав до Німеччини, учителював у таборах для переміщених осіб. 1950 емігрував до США. Голова Української вільної громади (від 1958) і Товариства сприяння УНР (1958–66). Очолював Український музей і архів у Бавнд Бруці (1968–85), де також був церковним диригентом і псаломщиком у церкві святого Андрія Первозванного. Член Організації мистців-українців Америки. Створював переважно пейзажі, що експонували на виставках цієї організації. Деякі твори зберігаються в музеях і приватних зібраннях США, Чехії, Канади, графічні твори 1920-х рр. — у зібранні Слов’янської бібліотеки у Празі.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю