ПАЛІ́Й Андрій Михайлович (01. 12. 1893, с. Кривотули, нині Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл. — 10. 05. 1961, м. Едмонтон, провінція Альберта, Канада) — громадський і ко­оперативний діяч. Батько Л. Палій. Закінчив гімназію у м. Станіслав (нині Івано-Франківськ). Під час 1-ї світової війни мобілізований до австро-угорської армії, воював на італійському і російському фронтах. Із проголоше­н­ням у листопаді 1918 ЗУНР — поручник, командир сотні Гірської бригади УГА. 1919 разом зі своює частиною інтернований на території Чехо-Словач­чини. Ви­вчав агрономію в Чеському технічному університеті в Празі (1919–22). У 1923 повернувся в Галичину, взяв активну участь у ко­оперативному русі: 1924–39 — директор «Маслосоюзу» у Львові; водночас — провід­ний діяч товариства «Сільський господар» і Союзу українських ко­оперативів, голова контрольної комісії Спілки українського нафтового промислу, радник Львівської хліборобської палати; 1926–39 — спів­редактор місячника «Ко­оперативне молочарство». Також очолював товариство «Молода громада» (організація колишніх вояків УГА і Армії УНР), був за­ступником президента львівської митрополичої друкарні «Біблос», членом товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Сокіл-Батько» та ін. Від липня 1941 — член Української національної ради у Львові. Від­новив діяльність «Маслосоюзу», у квітні 1943 уві­йшов до складу Військової управи дивізії «Галичина». 1944 ви­їхав до Німеч­чині, 1948 — до Канади. Працював на українських молочарських під­приємствах.