Папгаргаї Дюра
ПАПГАРГА́Ї Дюра (11. 11. 1936, с. Руський Керестур, Воєводина, нині Сербія — 15. 03. 2008, м. Новий Сад, Сербія) — русинський письменник, журналіст, драматург, театральний режисер, культурний і громадський діяч в Югославії та Сербії. Член СП Воєводини. Літературна премія «Невен» (1980; за книгу оповідань «Конєц швета»), нагорода «Іскра культури» Культурно-просвітньої спілки Воєводини, орден Републіки Сербії з бронзовим вінком (обидві — 1982), премія імені В. Караджича Культурно-просвітньої спілки Сербїї (1996) тощо. Закінчив відділення югославської літератури філософського факультету Університету в Новому Саді (1964). Учителював у м. Врбас і с. Руський Керестур (1956–59), працював журналістом газети «Руске слово» (1963–66), головним та відповідальним редактором часопису «Шветлосц» (1966–93), водночас був драматургом і директором відділення драми Сербського народного театру в Новому Саді (1979–82). Писав русинською та сербською мовами. Дебютував 1956 віршем «Я тоту жем любим» у газеті «Руске слово». Вже перша збірка поезії «Ту такой при шерцу» (Нови Сад, 1968) здобула високу оцінку критики. Автор поетичних книг, прозових і драматичних творів для дорослих та дітей. Упорядник збірника прози русинських авторів у перекладі українською мовою «Там, коло Дунаю» (Уж., 1976; у співпраці з М. Кочишом і Д. Латяком), видання «Антолоґия рускей поезиї» (Нови Сад, 1984). Певним підсумком його літературного доробку став тритомник вибраних творів — «У роси кощак сон» (1998), «Запор», «Живи цинї» (обидва — 1999; усі — Новий Сад). Твори П. перекладені сербською, українською («Наталка, дівча, яке любило коней», Уж., 1996), англійською, словацькою, угорською, румунською, литовською та ін. мовами. Його проза й поезії вміщені до літературних антологій русинською, українською, сербською мовами. Статті, художні твори та рецензії друкував у часописах «Шветлосц», «Дукля» (Словаччина), щорічниках «Народни календар», газеті «Руске слово» та ін. Багатогранною була діяльність П. на ниві культури і в громадському житті. Один із засновників та багаторічний керівник русинського театру імені «Дяді», в якому виступав як драматург, режисер та актор. Один з організаторів фестивалю культури русинів Воєводини «Червена ружа» (від 1962), театрального фестивалю пам’яті П. Різнича «Дяді» (від 1969), літературних зустрічей «Костельникова єшень» (від 1993), присвячених творчості Г. Костельника.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Олово, черешньов квет. 1974; Нє дам свойо рок и квит. 1977; Тровач снох. 1978; Чуваре хмарох. 1981; Вина. 1984; Образи на скори, руска трилоґия. 1988; Путованє на юг. 1991; Били янтар. 2006; Збeгньoвчарe. 2012; Шлїди у преходносци — Трагови у пролазности. 2020 (усі — Новий Сад).
Рекомендована література
- Тамаш Ю. Литературна творчосц Дюри Папгаргая // Шветлосц. 1981. № 2;
- Його ж. История рускей литератури. Београд, 1997;
- Гарди Ковачевич И. Дюра Папгаргаї (1936–2008). Нови Сад, 2014.