Папгаргаї Дюра

ПАПГАРГА́Ї Дюра (11. 11. 1936, с. Руський Керестур, Воєводина, нині Сербія — 15. 03. 2008, м. Новий Сад, Сербія) — русинський письмен­ник, журналіст, драматург, театральний режисер, культурний і громадський діяч в Югославії та Сербії. Член СП Воєводини. Літературна премія «Невен» (1980; за книгу оповідань «Конєц швета»), нагорода «Іскра культури» Культурно-просвітньої спілки Воєводини, орден Републіки Сербії з бронзовим вінком (обидві — 1982), премія імені В. Караджича Культурно-просвітньої спілки Сербїї (1996) тощо. Закінчив від­діле­н­ня югославської літератури філософського факультету Університету в Новому Саді (1964). Учителював у м. Врбас і с. Руський Керестур (1956—59), працював журналістом газети «Руске слово» (1963—66), головним та від­повід­альним редактором часопису «Шветлосц» (1966—93), водночас був драматургом і директором від­діле­н­ня драми Сербського народного театру в Новому Саді (1979—82). Писав русинською та сербською мовами. Дебютував 1956 віршем «Я тоту жем любим» у газеті «Руске слово». Вже перша збірка поезії «Ту такой при шерцу» (Нови Сад, 1968) здобула високу оцінку критики. Автор поетичних книг, прозових і драматичних творів для дорослих та дітей. Упорядник збірника прози русинських авторів у пере­кладі українською мовою «Там, коло Дунаю» (Уж., 1976; у спів­праці з М. Кочишом і Д. Латяком), ви­да­н­ня «Антолоґия рускей поезиї» (Нови Сад, 1984). Певним під­сумком його літературного доробку став тритомник ви­браних творів — «У роси кощак сон» (1998), «Запор», «Живи цинї» (обидва — 1999; усі — Новий Сад). Твори П. пере­кладені сербською, українською («Наталка, дівча, яке любило коней», Уж., 1996), англійською, словацькою, угорською, румунською, литовською та ін. мовами. Його проза й поезії вміщені до літературних антологій русинською, українською, сербською мовами. Стат­ті, художні твори та рецензії друкував у часописах «Шветлосц», «Дукля» (Словач­чина), щорічниках «Народни календар», газеті «Руске слово» та ін. Багато­гран­ною була діяльність П. на ниві культури і в громадському житті. Один із засновників та багаторічний керівник русинського театру імені «Дяді», в якому ви­ступав як драматург, режисер та актор. Один з організаторів фестивалю культури русинів Воєводини «Червена ружа» (від 1962), театрального фестивалю памʼяті П. Різнича «Дяді» (від 1969), літературних зу­стрічей «Костельникова єшень» (від 1993), присвячених творчості Г. Костельника.

Завантажити статтю