Поп Степан Степанович
ПОП Степан Степанович (02. 01. 1942, с. Рокосів Севлюшського округу, нині с. Рокосове Хустського р-ну Закарпатської обл.) — фізик. Брат Василя та Григорія Попів. Доктор фізико-математичних наук (1984), професор (1987). Заслужений діяч науки і техніки України (2005). Закінчив Ужгородський університет (1964), де й працював від 1965: у 1972–2005 — завідувач проблемної науково-дослідної лабораторії фізичної електроніки, водночас 1998–2005 — професор кафедри квантової електроніки, від 2005 — завідувач кафедри фізичної географії та раціонального природокористування, 2005–14 — декан географічного факультету. 1991–97 — директор Закарпатського науково-виробничого центру «Екологія». Наукові дослідження: фізична електроніка, охорона довкілля, фізична географія та раціональне природокористування. Розвинув науковий напрям з фундаментальних досліджень емісії фотонів при взаємодії електронів та іонів із поверхнею твердих тіл. Розробив низку нових оптичних методів діагностики поверхні на субатомному рівні. Сприяв освоєнню в регіоні відновлюваних джерел енергії, розвитку заповідної справи та моніторингу довкілля. Брав участь у роботі координаційної ради України з питань екологічних проблем басейну Дунаю (1992–95), був членом низки урядових комісій. Голова Закарпатського відділу Українського географічного товариства (від 2004).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Ионно-фотонная эмиссия металлов. Ташкент, 1989 (співавт.); Доплеровская томография потока атомных частиц. Уж., 1998 (співавт.); Фізична електроніка. Л., 2001 (співавт.); Природні ресурси Закарпаття. 4-е вид. Уж., 2009; Природно-заповідний фонд Закарпатської області. Уж., 2011 (співавт.); Рокосово — найдревніше поселення над Тисою. Уж., 2019.
Рекомендована література
- Скунць П. Електрон-фотонна емісія академіка Степена Попа // Срібна Земля. 2002, 5 січ.;
- Поп С. С. — до 80-річного ювілею // Український географічний журнал. 2022. № 1.
Завантажити статтю
Людина 
