ПОП Степан Степанович (02. 01. 1942, с. Рокосів Севлюшського округу, нині с. Рокосове Хустського р-ну Закарпатської обл.) — фізик. Брат Василя та Григорія Попів. Доктор фізико-математичних наук (1984), професор (1987). Заслужений діяч науки і техніки України (2005). Закінчив Ужгородський університет (1964), де й працював від 1965: у 1972–2005 — завідувач про­блемної науково-дослідної лабораторії фізичної електроніки, водночас 1998–2005 — професор кафедри квантової електроніки, від 2005 — завідувач кафедри фізичної гео­графії та раціонального природокористува­н­ня, 2005–14 — декан гео­графічного факультету. 1991–97 — директор Закарпатського науково-виробничого центру «Екологія». Наукові дослідже­н­ня: фізична електроніка, охорона довкі­л­ля, фізична гео­графія та раціональне природокористува­н­ня. Роз­винув науковий напрям з фундаментальних досліджень емісії фотонів при взаємодії електронів та іонів із поверх­нею твердих тіл. Роз­робив низку нових оптичних методів діагностики поверх­ні на субатомному рівні. Сприяв освоєн­ню в регіоні від­новлюваних джерел енергії, роз­витку заповід­ної справи та моніторингу довкі­л­ля. Брав участь у роботі ко­ординаційної ради України з питань екологічних про­блем басейну Дунаю (1992–95), був членом низки урядових комісій. Голова Закарпатського від­ділу Українського гео­графічного товариства (від 2004).