Поповичевська
ПОПОВИЧЕ́ВСЬКА — історична назва сучасної станиці Калінінська Краснодарського краю РФ. 1794 поблизу Чорноморської кордонної лінії на території Катеринодарського округу Чорноморського козацького війська засновано Поповичевське курінне поселення, що отримало назву від Поповичевського куреня Війська Запорозького і Чорноморського козацького війська. Навесні 1808 його перенесено у більш безпечне місце — на правий беріг р. Понура. 1809 тут встановлено деревʼяну Богоявленську церкву, перевезену обозами зі старого місця курінного поселення (розібрана через аварійний стан близько 1880). Будівництво другої Богоявленської церкви (також деревʼяної, на цегляному фундаменті, з дзвіницею) розпочато 1833, освячено її 1856 (нині памʼятка архітектури). Від 1842 — станиця П. Таманського округу Чорноморського козацького війська, від 1860 — станиця Кубанської обл. і Кубанського козацького війська того ж округу. 1870—76 і від 1878 П. належала до Темрюцького, 1876—78 — Катеринодарського пов., від 1888 — Темрюцького, від 1910 — Таманського відділу Кубанської обл. 1915 освячено камʼяну Покровську церкву (зруйнована більшовиками 1935). Від листопада 1920 П. належала до Тимашовського відділу Кубано-Чорноморської обл. (ліквідована на початку 1925). З реорганізацією Тимашовського відділу (1923) увійшла до складу Старовеличковської волості Словʼянського відділу. Після ліквідації відділів (1924) — адміністративний центр новоствореного Поповичевського р-ну Кубанського округу Північно-Кавказького краю. 1927 р-н розформовано, П. увійшла до складу Тимашовського р-ну Кубанського округу. Після ліквідації округів (1930) р-ни безпосередньо були підпорядковані Північно-Кавказькому краю. До 1932 населення П. розмовляло за незначними винятками українською мовою. Під час голодомору і геноциду 1932—33 воно зазнало репресій і примусових депортацій далеко за межі краю, сюди переселяли сімʼї з інших регіонів СРСР (але не з України) з метою зміни етнічного складу. Від 1934 — у складі Азово-Чорноморського краю, від 1935 — адміністративний центр новоствореного Кагановичського р-ну (названий на честь Л. Кагановича, який керував репресіями на Кубані під час голодомору), від 1937 — у складі новоствореного Краснодарського краю. 1957 з метою знищення історичної памʼяті місцевого населення станицю перейменовано на Калінінську на честь комуністичного політичного діяча М. Калініна. Одночасно Кагановичський р-н перейменовано на Калінінський (ліквідований 1963, відновлений 1978).