Калінін Михайло Іванович

Визначення і загальна характеристика

КАЛІ́НІН Михайло Іванович (07(19). 11. 1875, с. Верх­ня Троїця, нині Твер. обл., РФ — 03. 06. 1946, Москва) — радянський і партійний діяч. Герой Соц. Праці (1944). Державні нагороди СРСР. Закін. земське училище та вечірню заводську школу. Від 1895 працював робітником у С.-Петербурзі, Тифлісі (нині Тбілісі), Ревелі (нині Тал­лінн), Москві. 1898 вступив до РСДРП, 1906 при­єд­нався до більшовиків. Неодноразово був заарешт. за організацію робітн. страйків і демонстрацій. Актив. учасник рев. подій 1905–07, Лютн. революції і більшов. пере­вороту 1917. Від листопада 1917 — міський голова Петро­града (нині С.-Петербург); від 1919 — голова ЦВК РСФРР (від 1923 — ЦВК СРСР). Від 1919 — канд., 1926–46 — чл. політбюро ЦК ВКП(б). Під час воєн. дій 1918–20 вів більшов. пропаганду в частинах Червоної армії. 1922 разом із головою ВУЦВК УСРР Г. Петровським збирав у Полтав., Київ., Харків., Волин., Одес., Микол. губ. кошти і продовольство для голодуючих рос. губ., хоча насел. укр. пд. губ. у цей час також голодувало. 1925 ви­ступив проти того, щоб один із повітів було на­звано його імʼям, але 1931 під­писав по­станову про пере­йменува­н­ня м. Твер (РФ) у м. Калінін (1990 повернуто первісну назву). Без­посередньо причетний до побудови жорстко централізов. командно-адм. системи держ. упр. у СРСР. Послідовно під­тримував Й. Сталіна та його політ. лінію, не­зважаючи на те, що 25 жовтня 1938 органи НКВС заарештували дружину К. (25 квітня 1939 за звинуваче­н­нями в антирад. діяльності та звʼязках із троцькістами її засуджено до 15-ти р. таборів і 5-ти р. обмеже­н­ня прав, помилувана 1946, після смерті чоловіка). 1938 обраний головою президії ВР СРСР. Формально мав повноваже­н­ня вищої посадової особи (його називали всесоюз. старо­стою), однак фактично виконував лише пред­ставниц. функції (зу­стрічі з делегаціями, вруче­н­ня нагород тощо). Похов. на Красній площі побл. Кремлів. стіни. Окрім Твері, імʼям К. на­звано низку адм.-територ. одиниць, зокрема 1946 — м. Кеніґсберґ і однойм. область, що уві­йшли до складу СРСР після 2-ї світової війни (нині РФ), а також р-ни і вулиці у багатьох містах колиш. СРСР (1935–77 Май­дан Незалежності у Києві називався площею К.).

Літ.: Петров В. И. М. И. Калинин на Украине (1920 г.). К., 1962; Успенский В. Д. Первый президент. Повесть о Михаиле Калинине. Москва, 1975; Білий П. Х. Документи ЦДАЖР про пере­бува­н­ня М. І. Калініна на Україні // Арх. України. 1979. № 6; Городецький Я. С. Рейс у Донбас агітпо­їзду «Октябрьская революция» в 1920 р. // УІЖ. 1983. № 2.

Ю. І. Шаповал

Завантажити статтю