Прийма Іван Якович

ПРИ́ЙМА Іван Якович (03. 09. 1891, станиця Ахтанізовська, нині Краснодарського краю, РФ — 17. 07. 1966) — поет, мемуарист. Брат Ф. Прийми. Народився в сім’ї кубанського козака. Закінчив Ахтанізовську станичну початкову школу (1903) та фельдшерські курси при військовому лазареті в Асхабаді (нині Ашґабат). Під час 1-ї світової війни як урядник 1-го Таманського кінного полку Кубанського козацького війська воював на Кавказькому фронті (1914–16). Від травня 1917 — сотенний фельдшер при штабі 5-ї кінної козацької дивізії у Фінляндії. 1915–17 у часописі «Кубанский казачий вестник» опублікував 8 оповідань і 27 віршів, написані на фронті. Особливий резонанс мав вірш «Козачкам». Після більшовицького перевороту повернувся у рідну станицю, працював фельдшером. Всупереч своїм поглядам був мобілізований до білогвардійської Добровольчої армії, прослужив 16 місяців у Темрюцькому гарнізоні. Після встановлення радянської влади займався хліборобством, потім викладав українську мову та літературу в школі колгоспної молоді. Згодом працював викладачем у с. Койсуг поблизу м. Ростов-на-Дону (РФ). У червні 1959 відвідав могилу Т. Шевченка в Каневі (Черкаська обл.). Автор мемуарів «Мои воспоминания» (не опубліковані). Низку віршів П. покладено на музику (зокрема, «За гори сонце закотилось» й досі співають на Кубані).

Рекомендована література

1. Прийма И. Я. Мои воспоминания / Публ. и автор вступ. ст. В. К. Чумаченко // Родная Кубань. 1999. № 1;
   Google Scholar Internet
2. Польовий Р. П. Кубанська Україна. К., 2002;
   Google Scholar Internet
3. Прийма И. Я. На службе казачьей: (отрывки из «Воспоминаний») / Публ. и автор вступ. ст. В. К. Чумаченко // Культур. жизнь Юга России. 2002. № 1, 2.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю