Протока - простір

ПРОТО́КА — від­носно вузький водний про­стір, що роз­діляє будь-які ділянки суші й зʼ­єд­нує водні басейни або їхні частини. За­звичай має свій особливий гідрологічний режим, який залежить від водооб­міну, що проходить через неї, від режиму водойм, що зʼ­єд­нуються, довжини, ширини і глибини П. Основні характеристики: довжина; найменша й найбільша ширина та глибина; напрямок і швидкість течії. Для судноплавних П. складено лоції. П. можуть сполучати океани (Берингова П.), моря (Данська П.), море з океаном (Ґібралтарська П.), роз­діляти материки (Берингова та Ґібралтарська П.), материк і острів (Ла-Манш), два острови (Зондська П.). Найдовшою на Землі є Мозамбіцька П. (1760 км), найширшою і най­глибшою — протока Дрейка (від­повід­но, 1110 км і 5249 км). Чорне море зʼ­єд­нане з Серед­земним морем через П. Босфор (довжина 30 км) і Дар­данел­ли (61 км), з Азовським морем — через Керченську протоку (довжина 41 км).