Федака Сергій Дмитрович

ФЕДА́КА Сергій Дмитрович (22. 08. 1964, м. Жданов, нині Маріуполь Донецької обл. — 12. 01. 2025, м. Ужгород Закарпатської обл.) — історик, крає­знавець, письмен­ник. Доктор історичних наук (2004), професор (2005). Член НСПУ (2006). Всеукраїнська літературної премія імені Зореслава (2009), обласні премії імені Ф. Потушняка (2010, 2014, 2018, 2021), імені А. Волошина (2008), імені М. Бабидорича (2014), імені братів Шерегіїв (2019). Закінчив Ужгородський університет (1989), де від 1990 й працював: професор кафедр історії України (2003—15), Античності, Середньовіч­чя та історії України домодерної доби (2015—25). Наукові дослідже­н­ня: політична історія Київської Русі 12 ст. (еволюція держави від імперії через федерацію, конфедерацію до системи окремих держав; імперський характер цього державного обʼ­єд­на­н­ня; нерівномірність роз­витку різних частин імперії; причини проти­стоя­н­ня різних земель і роль зовнішніх факторів, що при­звели до роз­паду держави), історія Карпатської України 1938—39 та діяльність її президента А. Волошина. Автор поетичних збірок «Дороги коха­н­ня», «Окрушини дзеркал» (обидві — 2004), «Яблуко від Єви» (2005), «Небесні суходоли» (2006), «Калейдо­скоп календаря» (2014), а також повісті «Карпатській кросворд» (2009) та історико-пригодницького роману «Валет Валентина Другета» (2010; усі — Ужгород).

Завантажити статтю