Пересип
ПЕРЕ́СИП — акумулятивна форма рельєфу у вигляді низької та вузької смуги, що відокремлює від моря затоку (лагуну, лиман). Утворюється в результаті накопичення наносів при їхньому переміщенні вздовж берега хвилями, хвильовими течіями та прибоєм. Формування П. починається з акумулятивного виступу, що, зростаючи, може досягти протилежного берега. Часто такі виступи виникають на обох берегах та, наростаючи назустріч один одному, можуть з’єднуватися, створюючи П. П. формуються також у випадку приєднання до берега дистального закінчення берегового бару чи коси. Розрізняють складні (мають кілька систем різновікових валів і можуть включати релікти лагун, генетично різні елементи суходолу) та прості П. За місцем розташування в затоці П. бувають гирлові, серединні, вершинні; за складом — піщані, гравійні, галечникові, черепашникові або змішані; за динамікою — відступаючі та наступаючі. У береговій зоні України П. представлені в Дунайській дельтовій, Північно-західній лиманній та Тарханкутсько-Каламітській берегових областях, де пов’язані з дельтовими, лиманними, ріасовими та абразійно-акумулятивними вирівняними типами берегів. П. Чорного моря відокремлюють, зокрема, озера Сасик (Кундук), Шагини, Алібей, Бурнас, що входять до складу Національного природного парку «Тузлівські лимани», Сакське, Кізил-Ярське, а також низка лиманів — Хаджибейський, Куяльницький, Дофіновський, Аджаликський, Тилигульський, Березанський. У Азовському морі Кирилівський П. разом із Степанівською косою відділяє акваторію Молочного лиману. Унікальне природне утворення Арабатська стрілка, що формувалася як береговий бар, нині еволюціонувала в П.
Рекомендована література
- Шуйський Ю. Д. Типи берегів Світового океану. О., 2000;
- Національний атлас України. К., 2007;
- Карпенко Н. І. Рельєф морських берегів / Coasts relief: Навч. посіб. Л., 2009.