КУЯ́ЛЬНИЦЬКИЙ ЛИМА́Н — лиман закритого типу в Одесь­кій області. Ін. назва — Куяльник. Знаходиться на пн. березі Чорного моря, від якого від­окремлений піщано-черепашк. пере­сипом завширшки до 2,5 км і зав­вишки 1,5–2 м. Під час прокла­да­н­ня транс­порт. магістралей (залізнич., автомобіл., трам­вай.) висоту пере­сипу збільшено. У К. л. впадає р. Великий Куяльник. Береги пере­важно ви­сокі (30–40 м), складені піщано-глинистими породами і вапняками; поширені абразія, зсуви та ерозія. Рівень води пере­січно на 5,3 м нижчий від рівня моря (мін. рівень — 7 м). Т-ра води влітку + 28–30 °С, узимку — від 0 до + 3 °С. До складу води входять хлористі та сірчисті солі кальцію, магнію, калію, йодисті, бромисті та ін. сполуки. Пере­січна солоність 74,3 о/оо, макс. — до 296 о/оо. Унаслідок високої солоності орган. життя дуже об­межене. Дно мулисте, біля берегів — мулисто-піщане. Донні від­клади пред­ставлені чорними грязями (шар завтовшки 0,5–2,5 м, заг. запаси бл. — 24 тис. м3), які мають високі лікув. властивості; їх використовують на курортах Одеси. До лікув. факторів належать також ропа лиману та мінерал. вода «Куяльник», яку одержують із свердловин на берегах лиману. По­близу Куяльницьке родовище мінеральних вод.