Пілюшенко Віталій Лаврентійович

Визначення і загальна характеристика

ПІЛЮШЕ́НКО Віталій Лаврентійович (01. 08. 1937, м. Сталіно, нині Донецьк — 31. 08. 2015, смт Ямпіль Краснолиманського, нині Краматорського р-ну Донецької обл.) — фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (1984), професор (1985), член-кореспондент НАНУ (1995). Державні премії СРСР (1989) та України (2002) у галузі науки і техніки. Заслужений діяч науки і техніки України (2002). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2012). Закінчив Сталінський індустріальний інститут (1959). Відтоді багато років працював на виробництві, зокрема й на Новокраматорському машино-будівному заводі та Краматорському заводі лиття та поковок; 1973–84 та 1996–98 — на Донецькому металургійному заводі. 1984–86 — завідувач кафедри технології металів Донецького політехнічного інституту; 1986–88 — заступник директора, 1988–96 — директор Інституту чорної металургії НАНУ (Дніпропетровськ, нині Дніпро); 1998–2014 — проректор з наукової роботи, завідувач кафедри маркетингового менеджменту Донецького університету управління. Наукові дослідження у галузі якості металовиробів, мікролегування конструкційних сталей, створення нових марок сталей і нових металургійних технологій. Розробив технології виробництва деталей турбін-роторів, дисків, робочих та опорних валків гарячої, холодної та теплої прокатки. Виконав дослідження впливу технології виплавлення, розливання та пластичної деформації на формування якісних характеристик безперервнолитої заготовки, листу та трубної заготовки. Створив технології позапічного оброблення сталі та чавуну, виробництва вакуумованої шарикопідшипникової сталі, листового прокату для суднобудування. Виконав фундаментальні дослідження процесів кристалізації під час зовнішнього впливу та формування структури та фізико-механічних властивостей мікролегованих сталей. Вивчав проблеми якості та конкурентоспроможності металовиробів, промислового маркетингу, логістики та природокористування.

Завантажити статтю