Пляж
ПЛЯЖ (франц. plage — узбережжя) — акумулятивна форма рельєфу в межах прибережної смуги моря, озера, річки та інших водних об’єктів. Більшість П. формуються в прибережних районах морів та океанів із незцементованих уламкових відкладів (валуни, галька, гравій, пісок) та біогенних наносів (черепашки молюсків чи їх детрит, корали та/або їх уламки тощо). П. може бути обмежений з боку суходолу зонами постійної рослинності й дюн або береговим уступом (кліфом). За формою поперечного профілю П. поділяють на вільний (двосхиловий, повного профілю) і приєднаний (односхиловий, неповного профілю). П. є динамічною формою, що часто передує формуванню кіс, пересипів, терас. Піщані П. поширені уздовж берегів Чорного моря від Жебріянської бухти до Грибівського лиману, на Тендрівській косі, о. Джарилгач, в р-ні мисів Євпаторійського, Бурнас, Санжейського, Такила; на північних берегах Азовського моря, у долинах рівнинних рік (наприклад, Дніпро) та великих озер (Світязь). Гравійні та галькові П. характерні для західного і південного узбережжя Кримського п-ова, долин гірських річок (р. Прут у нижній течії). Черепашкові П. є типовими для Лебедячих і Каланчацьких о-вів, Джарилгацької та Тендрівської заток Чорного моря, Арабатської стрілки та кіс північного берега Азовського моря. П. захищають береги від руйнівної дії хвиль і мають важливе значення як туристично-рекреаційний ресурс.
Літ.: Шуйський Ю. Д. Типи берегів Світового океану. О., 2000; Карпенко Н. І. Рельєф морських берегів / Coasts relief: Навч. посіб. Л., 2009.